Інстамозок. Як екранна залежність призводить до стресів і депресії

Діджиталізація допомагає нам ефективніше використовувати свої розумові здібності та вивільняти неймовірну творчу енергію. Але якщо ми дозволимо технологіям щодня бомбардувати мозок тисячами подразників, це матиме наслідки. Коли постійне відволікання стає нормою, ми починаємо активно цього прагнути. Що більше звикаємо отримувати інформацію маленькими порціями — повідомлення, твіти, лайки — то гірше сприймаємо великі обсяги інформації. І нам потрібно вчитися жити із цим у дедалі складнішому світі.

Є кілька справ, які майже всім допомагатимуть почуватися чудово: надавати пріоритет сну, бути фізично активними, приділяти час соціальним зв’язкам, піддавати себе нормальній кількості стресу й обмежувати користування екранами.

Інакше кажучи, відповідь на запитання «Чому нам так погано, якщо ми так чудово живемо?» полягає в тому, що природа ніколи не намагалася створити почуття тривалого щастя в людині. Вона подарувала нам відчуття минучого задоволення, коли їмо щось смачне, спілкуємося з друзями, займаємося сексом чи отримуємо підвищення на роботі. Ці позитивні почуття переважно швидко замінюються бажанням отримати ще більше сексу чи їжі, а також вищу посаду на роботі. І на це є поважна причина: так потрібно, щоб ми не зупинялися й діяли далі.

Ми, люди, не обов’язково є щасливими від природи. У світі, що нас сформував, половина людей помирала до десятиліття, середня тривалість життя становила 30 років, а життя забирали інфекції, голод, убивства, нещасні випадки й хижаки, а не рак чи серцево-судинні захворювання. У такому світі тривожність і настороженість були перевагою, що допомагала вижити. Набагато ймовірніше, що ваш пращур усюди бачив потенційні катастрофи (тобто страждав на те, що ми сьогодні називаємо тривожністю), а не розгулював з думкою, що життя прекрасне, розслаблявся й ризикував пропустити змію, лева чи сусіда, який хотів його вбити. Інакше кажучи, імовірніше, що ваш предок був нервовим, а не навпаки — згадайте про принцип пожежної сигналізації та про те, як емоції спонукають нас до різних типів поведінки.

Учені говорять про так звану еволюційну потребу, завдяки якій тварини поліпшують шанси вижити в певному середовищі. Наприклад, еволюційна потреба була в тому, щоб створити білих ведмедів, які можуть зливатися зі снігом. Чи в тому, щоб з’явилися копита, які мають ідеальне зчеплення з каменем, щоб альпійський козел міг балансувати на крутих схилах. Але еволюційної потреби в тому, щоб створити щасливих homo sapiens, ніколи не існувало з тієї простої причини, що шанси на виживання таких щасливців були б не дуже високими. Коли ми говоримо про принцип «виживає найсильніший», маємо на увазі вміння уникати нещасних випадків і конфліктів, а також фізичну силу, сміливість і стійкість до стресів. Почуття тривоги та пригніченості, певно, були важливішими для нашого виживання, ніж щастя і спокій.

Те, що гіпокамп зростає та стає фізично більшим завдяки навчанню, показує мінливість і пластичність мозку. Учені вже зрозуміли, чому гіпокамп майбутніх водіїв зростає, коли вони вивчають вулиці Лондона. Коли ми їдемо без GPS у незнайомому місці, активується як гіпокамп, що відповідає за пам’ять і просторову орієнтацію, так і лобова частка, важлива у прийнятті рішень. У ситуаціях, де нам треба обирати, наприклад, на тристоронньому перехресті, ці ділянки стають особливо активними. Якщо ми натомість їдемо за GPS і слухаємо вказівки «за двадцять метрів поверніть ліворуч» чи «на круговому перехресті поверніть праворуч», гіпокамп і лобова частка активуються зовсім по-іншому. Ви вже дізналися, що мозок зберігає енергію та, відповідно, не марнує сили на зайве. Тобто є ризик, що ми втратимо деякі розумові здібності, якщо не користуватимемося ними. Мозок працює за правилом use it or lose it — «користуйся або втрачай».

Розглядайте соціальні мережі як інструмент взаємо­дії. Активне коментування публікацій інших людей створює почуття належності та зміцнює контакт.

Корисні поради для цифрової епохи

Дізнайтеся, скільки та як ви користуєтеся смартфоном. Застосуйте додаток, що визначає, скільки разів на день ви вмикаєте телефон і як багато часу на нього витрачаєте. Тоді знатимете, скільки саме годин у вас забирає смартфон. Усвідомлення — перший крок до зміни.

Ідея про те, що щось ліпше лише тому, що воно природне, — це така поширена пастка, що вона навіть здобула власну назву — «натуралістична помилка». Якщо наші предки жили так, це не означає, що цей спосіб життя автоматично буде кращим для нас. Вони споживали ту їжу, яку могли знайти, а не обов’язково корисну.

У світі є багато всього неприродного. Наприклад, контрацепція. Природною є вагітність після кожного статевого акту, але сьогодні ми уникаємо цього завдяки протизаплідним засобам. Природною є смерть людей, що страждають на серйозні порушення серцевого ритму, але ми запобігаємо цьому за допомогою кардіостимуляторів. Природним є те, що люди з поганим зором постійно живуть у тумані, але сьогодні ми маємо окуляри. «Природність» в еволюційному контексті не робить щось хорошим чи поганим.

діджиталізація може бути двосічним мечем для нашого мозку. Мати в кишені всю інформацію — це розкіш, про яку наші предки не могли навіть мріяти. Діджиталізація допомагає нам ефективніше використовувати свої розумові здібності та вивільняти неймовірну творчу енергію. Але якщо ми дозволимо технологіям щодня бомбардувати мозок тисячами подразників, це матиме наслідки. Коли постійне відволікання стає нормою, ми починаємо активно цього прагнути. Що більше звикаємо отримувати інформацію маленькими порціями — повідомлення, твіти, лайки — то гірше сприймаємо великі обсяги інформації. І нам потрібно вчитися жити із цим у дедалі складнішому світі.

кілька справ, які майже всім допомагатимуть почуватися чудово: надавати пріоритет сну, бути фізично активними, приділяти час соціальним зв’язкам, піддавати себе нормальній кількості стресу й обмежувати користування екранами.