Ми використовуємо файли cookie для покращення якості роботи сайту Bookmate та наших рекомендацій.
Для отримання додаткової інформації ознайомтеся з нашою Політикою щодо файлів cookie.
Прийняти все cookies
Налаштування файлів cookie
Вафельне серце, Марія Парр
Марія Парр

Вафельне серце

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
Трілле певен, що сусідка Лена Лід — його найкращий друг. Але він не певен, чи й Лена Лід вважає його своїм найкращим другом. У цій книжці йдеться про пригоди двох дев’ятирічних неймовірних вигадьків. Вони півроку наминають смачні вафлі, а потім бавляться в другу світову війну, виступають в ролі вуличних музикантів, вирушають зганяти овець і влаштовують Ноїв ковчег. Але одного дня все зненацька обривається.  Надзвичайно зворушлива, щемливо-тепла повість.
більше
Ця книжка зараз недоступна
123 паперові сторінки
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Враження

  • Полінаділиться враженням2 роки тому
    👍Раджу
    💞Романтична
    🌴У відпустку
    🚀Неможливо відірватися
    😄Весела
    🐼Добра
    💧Зворушлива

Цитати

  • Полінацитує2 роки тому
    В горах у тата надзвичайно веселий настрій. Тоді можна питати його про ті речі, про які, звичайно, ніхто ніколи не насмілюється питати, і він майже весь час сміється.
    — У горах не можна гніватися, — пояснив він, коли я йому про це сказав. — Хіба ти цього сам не відчуваєш, Трілле?
    Я відчував і кивнув головою. Лена вважала, що раз воно так виходить, то татові треба вибиратися в гори набагато частіше.
  • Полінацитує2 роки тому
    — Чи можу я трішки побалакати з Креллою? — спитала мама.
    Дідусь кахикнув і знехотя передав слухавку.
    — Не кажи, що ми їздили на мопеді, — шепнув я Креллі.
    Вона кивнула головою і з поважною міною на обличчі взяла слухавку.
    — Що ти сьогодні робила, Креллонько? — почули ми мамине запитання.
    Дідусь упав перед найменшою онучкою навколішки й згорнув руки. Крелла дивилася на нього з подивом.
    — Я не їздила на мопеді, — чітко й виразно проказала вона.
  • Полінацитує2 роки тому
    — Можеш собі уявити — дев’ять років дев’ятого червня, га? — вдоволено спитала вона.
    Її мама приїхала додому з пісенного свята й заходилася витирати фрукти, з яких збиралася робити мистецькі композиції. Ми з Леною їли.
    — Атож, уявляю. А чого ти собі бажаєш?
    — Тата.
    Мама зітхнула й спитала, чи Лена хоче його загорнутим у папір, чи у вигляді подарункової листівки.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз