Ми використовуємо файли cookie для покращення якості роботи сайту Bookmate та наших рекомендацій.
Для отримання додаткової інформації ознайомтеся з нашою Політикою щодо файлів cookie.
Прийняти все cookies
Налаштування файлів cookie
Вибране, Василь Стус
Василь Стус

Вибране

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
Василь Стус не лише поет рідкісного таланту, публіцист, перекладач і літературознавець — це людина, яка уособлювала «голос сумління у світі розхитаних і розмитих понять честі, правди, порядності». Майже половину свого життя Василь Стус провів у радянських слідчих ізоляторах, карцерах, камерах-одиночках, мордовських таборах, на Колимі, на каторжних роботах у шахті. Його позбавляли побачень з рідними, вилучали вірші, листи й рукописи, знущалися фізично й намагалися знищити морально. Поезії, що увійшли до цієї збірки, — найкращі зразки лірики Василя Стуса. У цих рядках — громадянські мотиви та біль митця за долю України переплітаються з тонким мереживом любовної лірики і філософськими роздумами про життя й призначення людини. Вірші сповнені надії та сили волі, міцнішої за крицю. Це маніфест борця і водночас сповідь зболеної душі.
більше
Ця книжка зараз недоступна
216 паперових сторінок
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Цитати

  • Марія Фрейцитує5 років тому
    Отак живу: як мавпа серед мавп
    чолом прогрішним із тавром зажури
    все б’юся об тверді камінні мури,
    як їхній раб, як раб, як ниций раб.
    Повз мене ходять мавпи чередою,
    у них хода поважна, нешвидка.
    Сказитись легше, аніж буть собою,
    бо ж ні зубила, ані молотка.
    О Боже праведний, важка докука —
    сліпорожденним розумом збагнуть:
    ти в цьому світі — лиш кавалок муки,
    отерплий і розріджений, мов ртуть.
  • Людмила Буланацитує2 роки тому
    Як добре те, що смерти не боюсь я
    і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
    Що перед вами, судді, не клонюся
    в передчутті недовідомих верст.
    Що жив, любив і не набрався скверни,
    ненависті, прокльону, каяття.
    Народе мій, до тебе я ще верну,
    як в смерті обернуся до життя
    своїм стражденним і незлим обличчям.
    Як син, тобі доземно уклонюсь
    і чесно гляну в чесні твої вічі
    і в смерть із рідним краєм поріднюсь.
  • boundless_riцитуєторік
    Отак живу: як мавпа серед мавп
    чолом прогрішним із тавром зажури
    все б’юся об тверді камінні мури,
    як їхній раб, як раб, як ниций раб.
    Повз мене ходять мавпи чередою,
    у них хода поважна, нешвидка.
    Сказитись легше, аніж буть собою,
    бо ж ні зубила, ані молотка.
    О Боже праведний, важка докука —
    сліпорожденним розумом збагнуть:
    ти в цьому світі — лиш кавалок муки,
    отерплий і розріджений, мов ртуть.
    X.1968

На полицях

fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз