Хіба ревуть воли, як ясла повні?, Панас Мирний
Книжки
Панас Мирний

Хіба ревуть воли, як ясла повні?

Читати
409 паперових сторінок
  • 💡1
  • 💤1
Відомий роман Панаса Мирного порушує значущі проблеми українського суспільства другої половини XIX ст. Глибоко розкриває автор психологію героїв, їхні думки, прагнення й переживання. Але навіть не де примушує нас перечитувати роман знову і знову… Крізь увесь твір стержнем проходить філософська ремінісценція, взята з Біблії і винесена у заголовок роману: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Вічне питання залишається без відповіді протягом багатьох тисячоліть і примушує нас і сьогодні замислюватися над вічним протистоянням добра і зла.
Враження
На полицю
  • 💡Пізнавальна1
  • 💤Нудна1
Вхід або реєстрація
Artem Bakunovets
Artem Bakunovetsділиться враженням4 роки тому
💡Пізнавальна
💤Нудна

Начинал читать, после 25℅ не хватило духу и перешел на скороченую версию. Что могу сказать интересно было посмотреть персонажей , но не хватает дат, например в начале главы написать 1875 год чтобы мы ориентировались на месте а не после прочтения через 50 страниц. Информация преподносилась со стороны обидчика образы дворян не рокрытые полностью.Это всё, моё мнение можно не оценивать ведь я не прочел полностью, ну как хотите).

andriyko96
andriyko96цитує8 років тому
Палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк, він усіх побивав, над усіма верховодив.
Yeva Holovatska
Yeva Holovatskaцитує3 місяці тому
Не багатого роду!» – казала проста свита, накинута наопашки, – «та чепурної вдачi», – одмовляла чиста, бiла, на грудях вишивана сорочка, виглядаючи з-пiд свити. Червоний з китицями пояс телiпався до колiн, а висока сива шапка з решетилiвських смушкiв, перехиляючись набакир, натякала про парубоцьку вдачу... Iшов справдi парубок. На перший погляд – йому, може, лiт до двадцятка добиралося. Чорний шовковий пух тiльки що висипався на верхнiй губi, де колись малося бути вусам; на мов стесанiй борiдцi де-где поп’ялось тонке, як павутиння, волоссячко. Нiс невеличкий, тонкий, трохи загострений; темнi карi очi – теж гострi; лице довгообразе – козаче; нi високого, нi низького зросту, – тiльки плечi широкi, та груди високi... Оце й уся врода. Таких парубкiв часто й густо можна зустрiти по наших хуторах та селах. Одно тiльки в цього неабияке – дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним свiтилася якась незвичайна смiливiсть i духова мiць, разом з якоюсь хижою тугою...
Анастасія Галіцька
Анастасія Галіцькацитує9 місяців тому
Грицько — козачий син, сирота. Після смерті батька та матері (вони під холеру померли обоє одного-таки й року) громада оддала сироту далекій родичці — вдові Вовчисі; а як піднявся хлопець на ноги, то дід узяв його до себе в поміч коло отари.
Українська класика, Mariana Ko
Классика, Space Tapes
Space Tapes
Классика
  • 132
  • 18
Украинская литература, Sofia Gorbacheva
ххххх*ххххх, valechka
bookmate icon
Тисячі книжок – одна передплата
Ви купуєте не книжку, а доступ до найбільшої бібліотеки російською мовою.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз