Безкоштовно
Михайло Коцюбинський

Тіні забутих предків. Новели

Михайло Коцюбинський — самобутній письменник, що збагатив світову літературу проникливими творами. Він відкрив у вітчизняній літературі сторінку модерну та імпресіонізму. Ця книга, одна з найкращих в усій українській літературі, розповідає про кохання гуцульських Ромео та Джульєтти і приголомшує драматизмом подій та доль.
380 паперових сторінок

Інші версії книжки

Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Враження

    Алінаділиться враженням7 місяців тому
    👍Раджу
    🔮Мудра
    💡Пізнавальна
    💧Зворушлива

Цитати

    Маша Головачцитує8 місяців тому
    По обличчю мерця все розростались плями, наче затаєні думки його ворушили, безперестанку міняючи вираз. В піднятому кутику вуст немов застрягло гірке міркування: що наше життя? Як блиск на небі, як черешневий цвіт…
    Маша Головачцитує8 місяців тому
    . І ось раптом високий жіночий сміх гостро розтяв важкі покрови суму, і стриманий гомін, наче поломінь, бухнув з-під шапки чорного диму.

    – Ей ти, носатий, купи у мене зайця! – басив зсередини молодий голос, і в одповідь йому покотився придушений сміх:

    – Ха-ха! Носатий!..

    – Не хочу.

    Починалась забава.

    Ті, що сиділи ближче до дверей, повернулись спиною до тіла, готові приєднатись до гри. Весела усмішка розтягнула їм лиця, перед хвилею скуплені в смутку, а заєць переходив все далі і далі, захоплював ширше і ширше коло і вже добирався аж до мерця.

    – Ха-ха, горбатий!.. Ха-ха, кривий!..

    Світло коливалось од сміху і чаділо димом.

    Один за другим гості вставали з лавок та розходились по кутках, де було весело й тісно.
    Маша Головачцитує8 місяців тому
    Він вже забув обережність. Скакав по каміннях, як дикий баран, ледве ловлячи віддих одкритим ротом, калічив руки і ноги, припадав грудьми до гострої скелі, тратив часами ґрунт під ногами і крізь гарячий туман бажання, в якому котився в долину, чув тільки, як його наглить дорогий голос:

    – Іва-а!..

    – Я тут! – крикнув Іван і почув раптом, що його тягне безодня. Схопила за шию, перегнула назад. Хапав руками повітря, ловив ногою камінь, одірваний нею, і чув, що летить вниз, сповнений холодком та дивною пусткою в тілі. Чорна важка гора розправила крила смерек і вмить, як птах, пурхнула над ним у небо, а гостра смертельна цікавість опекла мозок: об що стукнеться голова? Почув ще тріск кості, гострий до нестерпучості біль, що скорчив тіло, – і все розплилось в червонім вогні, в якому згоріло його життя…

    Другої днини знайшли пастухи ледве живого Івана.

На полицях

fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз