– Яке щастя не боятись нічого, що прилітає з неба, – сказала Поліна. – Так дивно думати, що ще недавно до таких щасливих людей належали ми.
Olga Bittersweetцитує3 місяці тому
від слова «був» робилось на душі млосно і важко, наче всередині їй осідала важкелезна каменюка і не давала йти далі.
Olga Bittersweetцитує3 місяці тому
від слова «був» робилось на душі млосно
Olga Bittersweetцитує3 місяці тому
– Для світла треба пітьма. Вони – наша пітьма.
Olga Bittersweetцитує3 місяці тому
бо виявилось, під час війни у потягах не вмикають світла.
– Я б не хотіла цього знати, – казала вона, – але так вже склалося, що знаю
Olga Bittersweetцитує3 місяці тому
Все було настільки ненормально і не о’кей, що він просто не мав можливості відповісти, що щось не так, бо просто не знав з чого почати. Зі смертей? Катувань? Розстрілів? Окупації? Фільтраційних таборів?
Olga Bittersweetцитує3 місяці тому
Хотілося кинути грошей на найбільшу бомбу в світі, яка впаде прямо на Москву. І тільки коли банківський віртуальний асистент підтвердив платіж, йому стало на мить легше дихати.
Laplace's Demonцитує5 місяців тому
о пан умре, або осел здохне.
yanareadsbooksцитує5 місяців тому
— Він, як і ти, хоче поразки Путіна! — Я не хочу поразки Путіна, — сказав Толік, — я хочу поразки Росії.
Юляцитує8 місяців тому
Це не дивно, — казала вона собі, — все життя пішло шкереберть і котиться далі. Нормально почуватись дивно