Оповідь Служниці, Марґарет Етвуд
Книжки
Марґарет Етвуд

Оповідь Служниці

Iana Polianska
Iana Polianskaцитує2 місяці тому
Відомо, що обидва ці джентльмени були бездітними, отже, мали право на ряд Служниць. Ми з професором Бродом у спільному дослідженні «Ідея «сімені» в ранньому Гілеаді» зробили припущення, що обидва вони, як і багато інших Командорів, постраждали від вірусу, який викликáв стерильність, розробленого в таємних експериментах з розщеплення генів свинки. Цей вірус планували ввести у постачання червоного кав’яру для високопосадовців Москви. (Експеримент був зупинений після підписання «Договору про сфери впливу», адже вірус визнали надто неконтрольованим, отже, і надто небезпечним, хоча були й охочі розпорошити його над Індією.)
Вікторія Джуган
Вікторія Джуганцитує11 днів тому
Ніщо не змінюється в одну мить: якщо поступово підігрівати ванну, зваришся до смерті, перш ніж зрозумієш
Вікторія Джуган
Вікторія Джуганцитує11 днів тому
Якщо я просто розповідаю казку, тоді контролюю її кінець. Тоді кінець буде, казка закінчиться, і реальне життя дожене її. Я зможу почати знову там, де закінчила.
Вікторія Джуган
Вікторія Джуганцитує11 днів тому
Повсякденне, — казала Тітка Лідія, — це те, до чого ви звикли. Зараз вам це повсякденним не здається, але буде через деякий час. Це стане повсякденним»
Вікторія Джуган
Вікторія Джуганцитує11 днів тому
Свобода буває різна, — казала Тітка Лідія, — свобода для чогось і від чогось
Daniella Betsa
Daniella Betsaцитуєминулого місяця
втягнула дим довгим подихом підробного розслаблення.
Daniella Betsa
Daniella Betsaцитуєминулого місяця
Час схожий на білий шум. Якби я лише могла вишивати. В’язати, ткати, робити щось руками.
Daniella Betsa
Daniella Betsaцитуєминулого місяця
«Свобода буває різна, — казала Тітка Лідія, — свобода для чогось і від чогось. У дні анархії це була свобода для. Тепер ви отримали свободу від. Не недооцінюйте її».
Iana Polianska
Iana Polianskaцитує2 місяці тому
Ми дали їм більше, ніж забрали, — сказав Командор. — Подумай про ті проблеми, які в них були раніше. Чи ти не пам’ятаєш бари для самотніх, приниження шкільних побачень всліпу? М’ясний ринок. Ти не пам’ятаєш, яка жахлива прірва була між тими, хто міг легко отримати чоловіка, і тими, хто не міг? Дехто з них був у відчаї, вони голодували, щоб схуднути, чи накачували груди силіконом, обрізали носи. Подумай про нещастя цих людей.

Він махнув рукою на стоси старих журналів.

— Вони постійно скаржилися. Проблеми з цим, проблеми з тим. Згадай оголошення в особистих розділах: «Яскрава приваблива жінка тридцяти п’яти років…». То був шанс отримати чоловіка, не лишитися осторонь. І якщо вони справді виходили заміж, їх могли залишити з дитиною чи двома, чоловікові б набридло, і він би пішов, зник, а вони мали жити на державну допомогу. Чи він лишався б, але бив їх. Чи, якщо була робота, діти ходили в садочок чи лишалися на якусь грубу невігласку, і за це ще й доводилося платити зі своєї жалюгідної зарплатні. Гроші були єдиним мірилом цінності для всіх, матері не мали гідної поваги. Не дивно, що вони відмовилися від усього цього. Так вони захищені, можуть мирно виконувати своє біологічне призначення. З повною підтримкою та заохоченням. От скажи мені. Ти розумна людина. Я хочу знати, що ти думаєш. Що ми пропустили?

— Любов, — сказала я.
Iana Polianska
Iana Polianskaцитує2 місяці тому
— Проблема була не лише в жінках, — каже він. — Головною проблемою були чоловіки. Для них більше нічого не лишилося.

— Нічого? — перепитую я. — Але вони мали…

— Їм не було чого робити, — перебиває він.

— Вони могли б заробляти гроші, — кажу трохи вередливо. Зараз я його не боюся. Важко боятися того, хто дивиться, як ти змащуєш руки кремом. Цей брак страху небезпечний.

— Цього мало, — відповідає він. — Це надто абстрактно. Тобто їм нічого не лишилося з жінками.

— Це ви про що? — запитую я. — А всі ті «Порнокутки» — їх же було повно, навіть пересувних.

— Я говорю не про секс, — каже він. — Це один із нюансів, секс став надто простим. Його просто можна було купити. Не лишилося того, заради чого треба було б працювати чи боротися. У нас є статистика з тих часів. Знаєш, на що вони найбільше скаржилися? На нездатність відчувати. Чоловіки відвернулися навіть від сексу. Відвернулися від шлюбу.

— А тепер вони відчувають?

— Так, — відповідає Командор, дивлячись на мене. — Відчувають.
Iana Polianska
Iana Polianskaцитує2 місяці тому
«Для прийдешніх поколінь, — рекла Тітка Лідія, — усе буде значно краще. Жінки житимуть разом у гармонії, єдиною родиною, ви будете їм як доньки, а коли кількість населення достатньо зросте, нам не доведеться більше переводити вас з одного дому до іншого, бо всіх вистачатиме. Може виникнути справжня прихильність, — казала вона, скрадливо кліпаючи на нас, — за нових умов. Жінки, об’єднані спільною справою! Вони допомагають одна одній у щоденній роботі, бо йдуть стежкою життя разом, у кожної — своє завдання. Навіщо чекати від однієї жінки виконання всього, що потрібне в господарстві? Це нерозсудливо, нелюдяно. Ваші доньки матимуть більше свободи. Ми працюємо заради цього, заради маленького саду для кожної з вас, — знову стиснені руки й зітхання в голосі, — і це лише один приклад, — піднятий палець погрожує нам. — Але не можна бути жадібними свинями й вимагати забагато, коли ще нічого не готово, правда ж?»
Мирослава Сенюк
Мирослава Сенюкцитує6 місяців тому
Не марнуй і не відчуватимеш нестачі.
Елена Чибук
Елена Чибукцитує8 місяців тому
Жінки інстинктивно це знають. Чому вони раніше купували стільки різноманітного одягу? Щоб обдурити чоловіків і здаватися кількома різними жінками. Бути щодня новими.
Елена Чибук
Елена Чибукцитує8 місяців тому
Я стукаю у двері, чую його голос, поправляю обличчя, заходжу.
Елена Чибук
Елена Чибукцитує8 місяців тому
Нині день, у небі імла, сонце розсіяне, але важке — воно всюди, наче бронзовий пил.
Елена Чибук
Елена Чибукцитує8 місяців тому
Неможливо розповісти про щось саме так, як це було, сказане тобою ніколи не буває точним — завжди доводиться щось випускати, завжди забагато сторін, частин, суперечностей, нюансів, забагато жестів, які можуть мати якесь значення, забагато форм, які неможливо повністю описати, забагато смаків на кінчику язика, відтінків кольорів — теж забагато.
Елена Чибук
Елена Чибукцитує8 місяців тому
розумі. Здоровий глузд — цінне надбання, я плекаю його так, як люди раніше плекали гроші. Зберігаю, щоб, як прийде час, мені його вистачило.
Елена Чибук
Елена Чибукцитує8 місяців тому
знаю, де я, хто я, і який нині день. Це перевірка, тож я при здоровому
Елена Чибук
Елена Чибукцитує8 місяців тому
дивна суміш: жорстке жадання якості, м’які сентиментальні пристрасті.
Елена Чибук
Елена Чибукцитує8 місяців тому
Вони роками просочувалися через цю кімнату, наче у підземній печері, покривалися кіркою, кам’яніли, наче сталактити, саме в цю форму.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз