Юрій Горліс-Горський

Холодний Яр

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
Шановні Читачі, пропонуємо до Вашої уваги історико-документальний роман Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр» — твір виняткової сили, прочитавши який, людина навряд чи зможе залишитися тією самою. Холодний Яр — це одна з найяскравіших сторінок визвольної боротьби в Україні. Це живий приклад, як невеликі числом, але сильні духом можуть успішно боротися з незрівнянно сильнішим ворогом. На жаль, по цей бік межі мало хто знає, що після того, коли московська червона орда захопила Україну, над Дніпром існувала своєрідна «республіка», яка під українським національним прапором провадила запеклу збройну боротьбу аж до 1922 року. То були села в околицях Холодного Яру на Чигиринщині. Книга розповідає про збройну боротьбу за Українську державу під жовто-блакитним прапором УНР та чорним прапором Холодного Яру, на якому було написано: «Воля України – або смерть!» Події відбуваються на теренах сучасних Черкаської, Кіровоградської та Вінницької областей, у Києві, Полтаві й на території тодішньої Польщі. Розуміючи, що мова твору далеко не завжди відповідає сучасному правопису української мови, ми, однак, зберегли авторський стиль, лише подекуди скоригувавши пунктуацію.
Ця книжка зараз недоступна
526 паперових сторінок
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Враження

  • Максим Зікранецьділиться враженням4 роки тому
    👍Раджу
    🚀Неможливо відірватися

Цитати

  • b7741108889цитує2 місяці тому
    Всі наші розвідники й розвідниці, мали в ближчих і дальших селах та й в містах рідню, знайомих, своїх по настроях людей, які їм допомагали, переховували, давали підводи, щоби вони вчас поспіли до штабу з відомостями про ворога.
  • Максим Зікранецьцитує4 роки тому
    Бо знаєш звичай... — сумно усміхнувся отаман і звів курок револьвера.

    Незнайомий зблід і впав на коліна.

    — Помилуйте! Щоб я дітей своїх не побачив — не покажу нікому! Словом ніколи не згадаю, що...

    Куля зробила на чолі червону плямку. Отаман сховав револьвера і кивнув козакам на труп.

    — Закопайте у яру під корч. Ходім Юрко.

    Глянувши з жалем на мертвого незнайомого, іду за отаманом. Може був він звідуном ворога, а може й справді звичайна людська цікавість привела його на край життьової стежки. Чи не однаково?

    Ліс — не місто з трамваями і театрами... Його закони тверді, як і ті, що велять деревам рости вгору а на зиму скидати листя. На вазі лежали: доля однієї родини і доля сотень родин.

На полицях

fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз