ДНК

Вона існує, — сказав мені Павло. — Отут, — приклав він руку мені до грудей. — Де б’ється твоє серце.

Не знаю чого, але в ті прірви хочеться кричати. Тільки від крику вони робляться ще більшими, здається. То ліпше вже, може, співати.

Десь потойбіч війни виростали мої діти, жили жінки, які мене любили, старіли батьки, які від мене відмовилися. Я теж відмовився від усього, що зі мною мало статися. Відмовився, і вже мені не випадало стати ані священиком, ані підпрапорщиком, ані естандарт-юнкером, ані підхорунжим. Випадало мені бути біженцем, утікачем, без країни й прапора, з ідеєю в серці, з мукою на душі, з підробленим паспортом у кишені. Попереду було життя. І смерть так само.

шли вдвоем в мир. В страшный и прекрасный, чреватый самыми настоящими приключениями

Алмата был прекрасен, хотя он и был чудовищем

Мою тихую симпатию к песням «Битлз», перенятую от матери, воспринимал как неопасное половое отклонение и старался мне его прощать

країні, яка поступово розкладалася під вагою власної ілюзорної величі

Честно говоря, хотелось бы, чтобы ее разорвало на пять миллиардов маленьких и вечных частиц. Чтобы превратилась она в них мгновенно, не успев испытать никакой боли. И чтобы каждая из них стала цветком кульбабы. По латыни — Leōntodon — род травянистых растений семейства Астровые, или Сложноцветные (Asteraceae). Непритязательный такой, честный цветок. Никогда такой цветок не станет жаловаться

Зимой на «горячих» терриконах снег не лежал, плавился. Можно было сидеть на них в самый лютый мороз, курить и смотреть на покрытую снежной коркой степь. Она вся была испещрена перелесками, полями, дачными поселками, речушками, ставками. Вдыхая дымок, ты поднимался над терриконом и плыл в лучах заходящего январского солнца, как дирижабль, чуть покачиваясь над городом от восторга, томления и любви. Любви к чему? Да к своей земле, которая, нежась перед тобой на подушках января, поскрипывала снегом и сухой породой, свистела ветром, касалась губ и зрачков ледяными иглами, мерцала в рапиде, наплывала и вздрагивала от уколов солнечного луча

Деяких людей, Ґафі, роблять митцями прості речі. Те, як вони живуть свій кожен день.