Джон Грін

Паперові міста

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
  • yevhenkaцитує3 роки тому
    Ну, тобто тобі треба перестати дивитися на небо, а то одного дня глянеш нарешті вниз — і зрозумієш, що сам у хмари поринув.
  • Аліна Михалевичцитує2 місяці тому
    Кажуть, друг не здатен знищити друга.

    Але що вони знають про друзів?
  • Марацитуєторік
    Я відчуваю долоні Марго в себе на спині. Ми цілуємося в темряві, але очі у мене розплющені, у Марго теж. Вона стоїть так близько, що я її бачу, тому що навіть зараз, поночі, на околиці паперового міста Аґлое з неї крізь шпарини цідиться невидиме світло. Поцілувавшись, ми притуляємося чолами і довго дивимося одне на одного. Так, я дуже добре бачу її у цій надтріснутій темряві.
  • Марацитуєторік
    всерйоз вона все це мені допіру сказала, і раптом бачу, що у неї тремтять плечі. Вона плаче.

    — Ну, побачимося. А поки що писатиму, — кажу я.

    — Так, — відповідає Марго, не обертаючись, хрипким голосом. — І я теж.
  • Марацитуєторік
    — Я куплю мобільник і дзвонитиму тобі,— каже Марго. — І на мейл писатиму. І лишатиму загадкові коменти до статті про «паперові міста».
  • Марацитуєторік
    — Марго, — кажу я, — у мене там усе моє життя, і я — не ти, я… — але договорити мені не вдається, бо вона мене цілує, і тоді я остаточно розумію, що тут наші з нею шляхи розходяться.
  • Марацитуєторік
    — Я маю дещо зробити, — кажу я, і Марго ледве помітно киває, наче знає, про що мова, і я її цілую
  • Марацитуєторік
    — А ти неабищо! — нарешті мовить вона.
  • Марацитуєторік
    — Та якщо не уявляти, взагалі нічого ніколи не буде.
  • Марацитуєторік
    — Нічого не буває так, як ти уявляєш, — каже Марго.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз