Юрій Винничук

Місце для дракона

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
  • Пейте, сударыня, виноцитує2 роки тому
    — Молю тебе! Іди звідси! Тікай від цього підступного світу! Живи серед звірів! Звірячі закони — людяніші! — Пустельник рвучко звівся на ліктях. — Я хочу, щоб ти жив! Я хочу, щоб ти був! — та тут же й схопився за серце. — Ти ще не все... не все... сказав...

    Дракон злякався:

    — Що з вами, учителю?.. Ляжте, заспокойтеся...

    — ...ти ще мусиш... — простогнав, опадаючи, — мусиш жити...

    — Ні! Не вмирайте!

    — ...наперекір усім князям...
  • Пейте, сударыня, виноцитує2 роки тому
    І наступного дня знову приїхав князь. Цей день був препаскудний, пронизливий холод пробирав до кісток. Але пустельник і дракон уже чекали на нього.

    — Га, бісова негода! Ви не замерзнете? — спитав у пустельника, який сидів на своїй могилі в одній довгій сорочці. — Візьміть мого кожуха. Не хочете?..

    Дощ лив і лив, кожух під князем хутко промокнув, і весь він скоро вже був як хлющ, вода збігала по обличчю, по бороді, проте йому було байдуже, бо сидів з друзями.

    — Скоро зима. Все замете, все вибілить. І душу мою вибілить або й так зоставить, якщо вона біла, га?.. Чому мовчите? Вам ліпше знати, чи біла в мене душа... Гей, Грицю, а втни якогось вірша, щоб аж.
  • Пейте, сударыня, виноцитує2 роки тому
    "Чом же меч цей повис у повітрі? Чому не спаде громовицею? Карай мене, господи, я весь перед тобою, непослушне твоє сотворіння, що зневажило твою волю. Карай, нехай буду покараним, і хай діється воля твоя! Ось око моє розкрите на всі сторони світу — пусти в нього стрілу свою, хай уп'юся я кров'ю, бо така спокута моя і роптати не буду. Дерево, помираючи, і то має надію — паростки випустить, оживе в паростках. Зерно падає в землю і стає зерном. А мені в тлін одійти, одійти без надії, без сліду, мов і не було ніколи. Втопчи мене в глину, бо з глини єство моє. Дай відчути силу твою, якщо своєї мені забракло. Дай відчути гніву твого, коли свого не маю. Пошли смерть тому, хто сам не посилав її. Принеси в дар муку тому, хто її нікому не роздаровував. Бо ти справедливий і любиш свої сотворіння. Дай же впитися справедливістю! Я, виродок на оцій землі, непослушне сім'я твоє, прошу в тебе останньої ласки, щоби ближній мій не увірився в слові моїм, щоб не сказав: "Не вартий довіри він". Я, що любив життя, а тепер молю смерті, я, що оспівував тебе, а тепер приношу тобі свою непокірну голову, — яви мені знак, що став я на шлях справедливості! Бачиш — стою перед моїм ворогом безборонний мов на долоні..."

    — Руба-а-ай!!!

    І лицар, заплющившись, навідліт рубає мечем у те око, в якому він наче у дзеркалі, та в цю мить налітає джура, бо терпець йому увірвався, і спис його з розгону впивається, мов жало оси, а голова драконова сіпається, і меч пролітає гювз око, опускається на спис і перерубує його.
  • Мне нужно выучить алгебруцитує2 роки тому
    — ...ти ще мусиш... — простогнав, опадаючи, — мусиш жити...

    — Ні! Не вмирайте!

    — ...наперекір усім князям...
  • Мне нужно выучить алгебруцитує2 роки тому
    Я хочу, щоб ти жив! Я хочу, щоб ти був!
  • Мне нужно выучить алгебруцитує2 роки тому
    Героєм стане той, хто уб'є тебе. Навіщо ж оця жертва? Кому ти її приносиш?
  • Мне нужно выучить алгебруцитує2 роки тому
    Народженому в темряві і помирати в темряві легше
  • Мне нужно выучить алгебруцитує2 роки тому
    У них же дракони не те що ти. Порядні... Вилізли, пережерли сотню-другу народу, потоптали села, ниви — все, як повинно бути. А ти... лінюх... ну, хіба ж так можна?
  • Мне нужно выучить алгебруцитує2 роки тому
    — Хе-хе, чули, а їдете на вірну смерть?

    — Вам не все одно?
  • Мне нужно выучить алгебруцитує2 роки тому
    Німці жеруть, як свині, та й п'ють не менше.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз