bookmate game
Анджей Сапковський

Вежа Ластівки

    Kallistoцитує8 місяців тому
    дорозі до вічності кожен буде підійматися власними сходами, несучи власний тягар.
    Zhenya Scotynyukцитуєторік
    на дорозі до вічності кожен буде підійматися власними сходами, несучи власний тягар
    Enr1k3цитує2 місяці тому
    Аваллак’х наблизився до скульптури, обережним, делікатним рухом погладив мармурове плече. Потім відвернувся, на його трикутному обличчі знову з’явилася звична, трохи насмішкувата усмішка.

    — Чи ти знаєш, відьмаче, що є найбільшим мінусом довговічності?

    — Ні.

    — Секс.

    — Що?

    — Ти вірно почув. Секс. Після неповних ста років він стає нудним. Немає у ньому вже нічого, що могло б притягати й надихати, що могло б повернути магію новизни. Все вже було… В той чи інший спосіб, але було.
    Enr1k3цитує2 місяці тому
    Ніколи не міг я зрозуміти: чому у вас, людей, більшість проклять і лайок відсилає до сфер еротики? Адже секс є чудовим, він пов’язаний із красою, радістю, приємностями. Як можна назви статевих органів уживати як вульгарний синонім…
    Аліна Думанецькацитує6 місяців тому
    Я вам кажу, що не можна! – відрізав Дакр. – Вам одне тільки у головах, йобарі ви кляті!
    Аліна Думанецькацитує6 місяців тому
    Ти мене не надуриш, шмаркачко. Знаю я той твій вираз, надивилася я на нього. Мала ти такий, коли почала за моєю спиною спати із Ґеральтом. Тоді ти надягала аналогічну невинно-сучу масочку, яку я бачу на твоєму обличчі зараз. І тепер, значить, воно те саме, що тоді.
    Buzok Bidnenkoцитує8 місяців тому
    Ніхто не хоче страждати. Але ж це стезя кожного. А дехто страждає більше за інших. Не обов’язково за своїм вибором. Справа не в тому, що страждання переноситься. Справа в тому, як саме воно переноситься
    Антон Шевченкоцитує2 роки тому
    панянок, до яких він смалив халяви
    який до біса матвійцитує2 роки тому
    — Навіщо б мені брехати? — крикнула вона й застогнала, хапаючись за обличчя.

    Висогота дивився на неї спокійно.

    — Не знаю навіщо, — сказав прохолодно. — Але я колись був лікарем, Цірі. Дуже давно, але і досі вмію відрізнити рану, яку завдано десять годин тому, від рани, яку завдали чотири дні як. Я знайшов тебе двадцять сьомого вересня. Тож пораненою ти була двадцять шостого. Третього дня Велена, якщо ти вважаєш за краще рахувати, як ельфи. Через три дні після Еквінокції.

    — Я була поранена на саму Еквінокцію.

    — Це неможливо, Цірі. Ти помиляєшся з датами.

    — Напевне ні. То ти маєш якийсь застарілий пустельниковий календар.

    — Ну й нехай. Чи воно аж таке має значення?

    — Ні. Не має жодного.
    який до біса матвійцитує2 роки тому
    — Восьма година після процедури. Стан хворої без змін. Стан лікаря… Чи то — мій… поліпшився, бо я трохи поспав… Можу продовжувати нотатки.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз