bookmate game
Книжки
Лоран Гунель

День, що навчив мене жити

  • vanikoo vankoцитує5 років тому
    Ніколи не треба залишатись із тим, хто завдає нам болю. Піти — це найрозумніше рішення.
  • Svitlana Bartkoцитує5 років тому
    Якби кожен з нас усвідомлював величезну цінність себе самого, змін зазнав би весь світ.

    Але ми живемо у світі, де людям рідко коли кажуть те, що про них думають. Люди дуже соромляться це висловлювати і врешті-решт стають дуже стриманими: кожен таємно береже в собі позитивні оцінки, як насінини, які висушуються в кишені замість того, щоб бути посіяними або розвіяними за вітром у землю та в дощ.

    Можливо, в цьому й ховається причина того, що люди не звикли отримувати такі послання, так складно відверто сказати приємну річ комусь і не наштовхнутися на неправильне розуміння або на підозру в нещирих намірах. І якщо завдяки якомусь нечуваному шансу вашу щирість не поставили під сумнів, то в пориві скромності, яка приховує сум’яття від отримання такого незвичного дарунка, ця особа частенько намагатиметься всіма засобами мінімізувати позитивну якість, яку ви йому приписали.
  • Xenia Gaborцитує4 роки тому
    Віктор Гюго казав: «Природа з нами говорить, але ми не вміємо її слухати».
  • Аняцитує4 роки тому
    лише під кінець життя збагнув, що більшість неприємностей були наслідком його сприйняття життя, аж ніяк не причиною…
  • Olek Fominцитує3 роки тому
    Надворі було ще прохолодно. Він глибоко вдихнув повітря. Одна з безкоштовних речей у цьому ницому світі. Вони таки знайдуть засіб виставити за нього рахунок, наприклад, тоді, коли його доведеться очищувати.
  • melancholy_hazeцитує2 роки тому
    Цінність життя дається збагнути, коли виникає загроза його втрати.
  • Марія Дорощукцитує3 роки тому
    Його ілюзія: віра в те, що він розумніший за всіх. Через це він поводився трохи зверхньо щодо інших. Слухав їх трішки відсторонено, немовби постійно оцінював дурниці, які вони розповідали. Не кажу вже про зневагу до емоційних реакцій… Він, траплялося, міг холодно вимовити кілька слів і вказати співрозмовнику на брак раціональності в його словах. Годі й казати, що ми втратили багатьох друзів…
  • Марія Дорощукцитує3 роки тому
    Це одна з найбільших ілюзій нашої епохи, ми дедалі менше дослухаємося до своєї душі. Між іншим, доходить навіть до того, що інколи ми не знаємо, що насправді хотіли б зробити з нашим життям.
  • Марія Дорощукцитує3 роки тому
    Природа повертає нам те, що відібрало суспільство.
    — Що саме?
    — Умиротворення.
  • Елизаветацитує5 років тому
    Коли ти себе не знаєш, тоді нашим життям керують наші ілюзії.

    Джонатан скерував погляд на неї.

    — Наші ілюзії?

    — Так, ми всі маємо ілюзії щодо життя, які скеровують нас у тому чи тому напрямку. В глибині нашого єства свідомість знає, що йдеться не про реальність і що ми на хибному шляху. І, не прислухаючись до свого серця, ми дозволяємо ілюзіям морочити нам голову і позбавити нас справжньої свободи. Так можна стати рабом своїх ілюзій…
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз