Книжки
Лоран Гунель

День, що навчив мене жити

vanikoo vankoцитуєторік
Ніколи не треба залишатись із тим, хто завдає нам болю. Піти — це найрозумніше рішення.
Елизаветацитуєторік
Коли ти себе не знаєш, тоді нашим життям керують наші ілюзії.

Джонатан скерував погляд на неї.

— Наші ілюзії?

— Так, ми всі маємо ілюзії щодо життя, які скеровують нас у тому чи тому напрямку. В глибині нашого єства свідомість знає, що йдеться не про реальність і що ми на хибному шляху. І, не прислухаючись до свого серця, ми дозволяємо ілюзіям морочити нам голову і позбавити нас справжньої свободи. Так можна стати рабом своїх ілюзій…
Pavlo Melnichenkoцитує4 місяці тому
Життя надто коротке, щоб нарікати з приводу наших розчарувань, він знав це краще за інших.
Микола Мартинівцитує8 місяців тому
з усіх щоденних битв оця боротьба з численними бажаннями, які впродовж дня у нас виникають, не є найскладнішою?
Аня Зимацитує8 місяців тому
Більшість людей вважають себе зобов’язаними робити те, що завжди робили, навіть якщо це не сприяє їхньому розквіту. Вони забороняють собі прислухатися до своїх глибоких прагнень, бо переконані, що це нікуди їх не приведе. Тоді як насправді все зовсім навпаки. Наші глибокі прагнення, а не поверхові, навіяні суспільством бажання, є слідами, по яких ми маємо просуватися по шляху нашого покликання.
Svitlana Bartkoцитуєторік
Якби кожен з нас усвідомлював величезну цінність себе самого, змін зазнав би весь світ.

Але ми живемо у світі, де людям рідко коли кажуть те, що про них думають. Люди дуже соромляться це висловлювати і врешті-решт стають дуже стриманими: кожен таємно береже в собі позитивні оцінки, як насінини, які висушуються в кишені замість того, щоб бути посіяними або розвіяними за вітром у землю та в дощ.

Можливо, в цьому й ховається причина того, що люди не звикли отримувати такі послання, так складно відверто сказати приємну річ комусь і не наштовхнутися на неправильне розуміння або на підозру в нещирих намірах. І якщо завдяки якомусь нечуваному шансу вашу щирість не поставили під сумнів, то в пориві скромності, яка приховує сум’яття від отримання такого незвичного дарунка, ця особа частенько намагатиметься всіма засобами мінімізувати позитивну якість, яку ви йому приписали.
IrenaWhoцитуєторік
Отже, він ділився нестримним сміхом з невеликою групою вірних відвідувачів сайту. Оскільки суспільство організовано придурками й для придурків, казав він собі, над ним краще сміятися, ніж горювати й заробити собі виразку.
b9062964145цитує3 дні тому
Людина усвідомлює сама себе лише в межових ситуаціях.
Карл Ясперс
Xenia Gaborцитує3 дні тому
«Бог сміється з людей, які журяться наслідками, причини яких їм так подобаються».
Xenia Gaborцитує5 днів тому
Втрачені момент ніколи не повернуться.
Xenia Gaborцитує5 днів тому
в історії світу, казала вона, всі, чиїм покликанням було нав’язування, розпалися.
Xenia Gaborцитує5 днів тому
Віктор Гюго казав: «Природа з нами говорить, але ми не вміємо її слухати».
Xenia Gaborцитує5 днів тому
Відносини — сутність нашого життя.
Xenia Gaborцитує5 днів тому
«Дайте мені мужність змінити те, що можна, прийняти з душевним спокоєм речі, змінити які я не в силі, і мудрість відрізнити одне від іншого».
Xenia Gaborцитує5 днів тому
Те, що ми ненавидимо в інших, інколи є тим, чого не приймаємо в собі.
Xenia Gaborцитує5 днів тому
неокортекс, осідок того, що можна назвати ментальним: логічне мислення, здатність концептуалізувати тощо.
Xenia Gaborцитує5 днів тому
Лімбічний мозок, завдяки якому ми відчуваємо емоції як свої, так і інших, і який дає нам змогу розвивати свої властивості спілкування.
Xenia Gaborцитує5 днів тому
мозок архаїчний, набутий від наших предків-рептилій чотириста мільйонів років тому, тобто задовго до доісторичної людини. Саме цей шар мозку забезпечує примітивні рефлекси боротьби за виживання, територіальності й агресивності. В одних людей архаїчний мозок розвиненіший за інші, вони якраз наділені здатністю діяти й реагувати. Їм загалом притаманний смак до влади, грошей, сексу…
Xenia Gaborцитує5 днів тому
ж ти знаєш, як виникає залежність?
Xenia Gaborцитує5 днів тому
— Ні.

— Вони викликають у нас емоції. І коли ті в нас зароджуються, то ми відчуваємо, що живемо. Тож ми прагнемо цього ще і ще. Саме тому ми залишаємося під’єднаними до соціальних мереж. Як тільки якесь повідомлення стосується нас, ми відчуваємо емоцію. Якась інформація нас стривожила? Емоція. Хтось думає про мене? Емоція. В якійсь країні сильний буревій? Емоція. Скажу ще раз, у цьому немає нічого поганого, але через те, що ми поглинуті тим, що приходить ззовні, людина втрачає контакт сама з собою. Чим більше наші емоції зумовлені зовнішніми чинниками, тим менше ми вміємо викликати їх у нашій душі власними думками, діями, відчуттями
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз