Дев'ять Принців Амбера

Та крім того, я люблю бібліотеки. Мені в них дуже затишно, я завжди відчуваю себе в цілковитій безпеці за стіною слів, красивих і мудрих. Я завжди відчуваю себе краще, коли усвідомлюю, що в світі ще залишилося щось, стримуюче в ньому найгірше.

тепер візьми її і спробуй ще раз, — прошипів Джуліан. — Простягни її Еріку. Послідував ще один удар.

— Добре, — відповів я, відчуваючи, що по моїй спині моєї тече щось мокре і липке.

На цей раз я жбурнув корону з усіх сил, сподіваючись вибити Еріку очі.

— Візьми її і простягни Еріку, — повторив він.

Я спробував ударити його, але ланцюги були натягнуті надійно. Мені знову дали ляпаса.

— Ну добре, — сказав я врешті-решт і знехотя потягнувся до корони.

Кілька секунд я тримав її в руках, потім швидко одягнув собі на голову і проголосив:

— Я короную себе, Корвіна, на короля Амбера!

— За Еріка, який сидить на самому кінці столу!

Ніхто не спробував вдарити мене, в той час як Джуліан виплеснув вміст свого келиха на підлогу. Решта наслідували його приклад, але мені вдалося майже допити свій, перш ніж його вибили в мене з рук.

Серед багатьох Відображень, які я пройшов, виявилася раса волохатих істот, з кігтями і іклами, які були більш-менш схожі на людей, але з інтелектом тупоголового вчителя початкових класів