Сфера

Група була добірна — райдужна коаліція молоді — дреди і ластовиння, а ще блакитні, зелені і карі очі. Всі нахилилися вперед, обличчя сяяли. Кожен мав по чотири хвилини на презентацію своєї ідеї мозковому тресту «Сфери», серед них Бейлі та Стентон, вони теж сиділи у залі й поважно спілкувалися з іншими членами Бригади 40, а також — Тай, який дивився на все це по відео. Він сидів собі десь у порожній білій кімнаті, одягнений у завеликий для нього балахон із капюшоном, і зирив через камеру в залу не те, щоб знуджено, але й не особливо зацікавлено. Саме на нього, можливо, навіть більше, ніж на решту Мудреців чи старших сфероїдів, претенденти і прагнули справити враження. До певної міри вони були його дітьми: всі мотивовані його успіхом, його молодістю, його спроможністю втілювати ідеї, але залишатися собою, завжди стояти осібно, але все ж таки бути шалено продуктивним. Їм хотілося того самого, а ще — грошей, що, як вони знали, йдуть у парі з такою роллю.

Група була добірна — райдужна коаліція молоді — дреди і ластовиння, а ще блакитні, зелені і карі очі. Всі нахилилися вперед, обличчя сяяли. Кожен мав по чотири хвилини на презентацію своєї ідеї мозковому тресту «Сфери», серед них Бейлі та Стентон, вони теж сиділи у залі й поважно спілкувалися з іншими членами Бригади 40, а також — Тай, який дивився на все це по відео. Він сидів собі десь у порожній білій кімнаті, одягнений у завеликий для нього балахон із капюшоном, і зирив через камеру в залу не те, щоб знуджено, але й не особливо зацікавлено. Саме на нього, можливо, навіть більше, ніж на решту Мудреців чи старших сфероїдів, претенденти і прагнули справити враження. До певної міри вони були його дітьми: всі мотивовані його успіхом, його молодістю, його спроможністю втілювати ідеї, але залишатися собою, завжди стояти осібно, але все ж таки бути шалено продуктивним. Їм хотілося того самого, а ще — грошей, що, як вони знали, йдуть у парі з такою роллю.

Мей ішла за Енні і думала, що вона не завжди ходила в начальниках на таких фірмах, як «Сфера». Заледве чотири роки тому навчалась у коледжі і скрізь вешталась у чоловічих фланелевих домашніх штанах — на заняттях, в їдальні і навіть приходила в них на другорядні побачення. Енні, як сказав про неї один з її хлопців — а вона мала не одного, до того ж завжди моногамних, завжди пристойних, — була дуриндою. Але таке вона могла собі дозволити. Виросла у заможній сім’ї, де вже не одне покоління водилися гроші, до того ж була гарненька, з ямочками на щоках, мала довжелезні вії, а волосся таке золотаве, що й пофарбованому до нього далеко. Всі її знали як надзвичайно шпарку дівчину, яку ніщо не турбувало довше кільканадцяти секунд. Але також уважали дуриндою. Була незграбна і, коли говорила, сильно розмахувала руками, а в розмовах завжди дотикалася до таких химерних тем і дивних захоплень, як печери, аматорська парфумерія, ду-воп. Товаришувала геть з усіма своїми «колишніми» і «знятими» просто так, з усіма викладачами (знала їх особисто і надсилала їм презенти). Брала участь у більшості, якщо не в усіх, студентських клубів і рухів або ж очолювала їх, та водночас знаходила час і для наполегливого навчання — геть для всього, а на вечірках поводилась як дурепа, аби інші розслабилися, і завжди йшла звідти остання. Єдине раціональне пояснення могло бути в тому, що вона, мовляв, мало спала, та це неправда. Вона спала і спала вільготно, вісім або ж навіть десять години на добу, до того ж могла спати будь-де — під час трихвилинної поїздки на таксі, за перегородкою в брудній закусочній біля студмістечка, на будь-чийому дивані і будь-якої пори дня і ночі.