Ми використовуємо файли cookie для покращення якості роботи сайту Bookmate та наших рекомендацій.
Для отримання додаткової інформації ознайомтеся з нашою Політикою щодо файлів cookie.
Прийняти все cookies
Налаштування файлів cookie
Сповідь маски, Юкіо Місіма
Юкіо Місіма

Сповідь маски

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
  • mariiaцитує2 роки тому
    Багаторічна кепська звичка пояснювати веління долі перемогою власної волі й власного розуму зросла мало не до безуму.
  • mariiaцитує2 роки тому
    Кажуть, є особливий гатунок розпусності, властивий лише цноті.
  • mariiaцитує2 роки тому
    — Якби зараз… Надлетів безгучний літак і скинув на нас бомбу… коли ми отак… Правда ж?

    Сама того не усвідомлюючи, Соноко освідчувалась у коханні.
  • mariiaцитує2 роки тому
    Її краса наринула на мене й перетворилась у відчуття власного безсилля.
  • mariiaцитує2 роки тому
    Доти я вправлявся вмовляти самого себе, що моя цікавість — чиста, моральна, нерозривна з прагненнями розуму — це і є «плотська жага», поки й справді навчився обманювати себе, ніби й справді маю розпусну вдачу.
  • mariiaцитує2 роки тому
    Коли п’ятнадцятирічний підліток свідомо робить щось не за віком, він схильний хибно вважати, ніби на це його спонукає щось стійкіше, ніж в однолітків, чого їм поки бракує. Хоча насправді воно не так. Мій неспокій, моя невизначеність зумовлювалися лише тим, що мені раніше за інших стало необхідно керувати свідомістю.
  • mariiaцитує2 роки тому
    Мені дошкуляло, яка бридка, наче зарюмсане личко дитинчати, де ще не висхли сльози, моя незрілість, що я просто переказав запрошення жінки, гадаючи зробити йому приємність, замість простежити, як він це сприйме. Мене надто змучило мільйон разів задане самому собі запитання — чому все не може лишатись, як зараз, — щоб згадати його в цьому випадку.
  • mariiaцитує2 роки тому
    брижами на воді мої ноги нагадували білі порожні мушлі, кам’яне дно, всіяне черепашками, наче тремтіло під прозорою водою.
  • mariiaцитує2 роки тому
    Густо-синій ніж гільйотини падав, розбризкуючи білу кров.
  • mariiaцитує2 роки тому
    Я, що малим через власну недолугість і обожнювання інших не наважувався прямо глянути людині в обличчя, відтоді встановив для себе непорушний закон — «бути сильним».
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз