Голомоза співачка

МІСТЕР СМІТ. Це! МІСІС МАРТІН. Все! МІСТЕР МАРТІН. Не! МІСІС СМІТ. Там! МІСТЕР СМІТ. Це! МІСІС МАРТІН. О! МІСТЕР МАРТІН. Ту! МІСІС СМІТ. То!

Усі вкрай розлючені. Кричать одне одному в вухо. Світло вимикається. У темряві чути, як ритмічно й невпинно набирає швидкість остання фраза, яку вигукують усі персонажі.

ВСІ РАЗОМ. Це все не там, це отуто, це все не там, це отуто, це все не там, це отуто, це все не там, це отуто, це все не там, це отуто, це все не там, це отуто!

МІСІС СМІТ. Не куштуйте сургуч, він усі мушлі покушпелить.

МІСТЕР МАРТІН. Оноре!

МІСТЕР СМІТ. Де Бальзак!

МІСІС МАРТІН, МІСТЕР СМІТ. Ален!

МІСІС СМІТ, МІСТЕР МАРТІН. Делон!

МІСІС МАРТІН, МІСТЕР СМІТ. Оноре Делон!

МІСІС СМІТ, МІСТЕР МАРТІН. Ален де Бальзак!

МІСІС МАРТІН. Грошики герготайлів, грошики герготунів.

МІСТЕР МАРТІН. Маріетто, відсунь засув!

МІСТЕР СМІТ. На біса мені ця вакса!

Після цієї репліки містера Сміта всі інші на хвильку приголомшено змовкають. Стає відчутною загальна дратівливість, знервованість. Годинник гарячково вибиває кілька ударів. Усі наступні репліки слід вимовляти холодно і ворожо. Ворожість і нервозність чимдалі дужчають. Наприкінці цієї яви всі четверо персонажів мусять стояти обличчям один до одного, майже впритул, вигукувати свої репліки і розмахувати кулаками. Вони готові будь-якої миті кинутися в бійку.

МІСТЕР СМІТ. Нам потрібен священик-монофізит, який одружився б із нашою служницею.

МІСТЕР МАРТІН. Хліб — це рослина, але й інший хліб — це також рослина, і дуб від дуба народжується щоранку, коли сонце сходить.

МІСІС СМІТ. Мій дядько жив на селі, але акушерка тут ні до чого.

МІСТЕР МАРТІН. Папір існує для письма, кіт — для миші, а сир — щоб його шкребти.

МІСІС МАРТІН. Краще синиця у світлиці, ніж онучі поночі. МІСТЕР СМІТ. Ліпше папірець у теці, ніж грець у фортеці. МІСТЕР МАРТІН. Фортеця для англійця, як для панотця Трійця. МІСІС СМІТ. Я не настільки опанувала іспанську граматику, щоб розмовляти про естетику.

МІСТЕР СМІТ. Ми пересуваємося ногами, а зігріваємося електрикою або вугіллям.

МІСТЕР МАРТІН. Той, хто сьогодні продає бугая, завтра не матиме ні худоби, ні зерна.

МІСІС СМІТ. Життя прожити — не у вікно подивитися. МІСІС МАРТІН. Можна сісти на стілець тільки коли він стоїть. МІСТЕР СМІТ. Ніколи не можна нічого з голови викидати. МІСТЕР МАРТІН. Стеля нагорі, а підлога долі.

ГОЛОВПОЖЕЖНИК (іде до дверей, раптом спиняється). До речі, як там та Голомоза Співачка?

Загальна мовчанка, збентеження.

МІСІС СМІТ. Як завжди, не міняючи зачіски.

МІСТЕР СМІТ. Ви знайомі? ГОЛОВПОЖЕЖНИК. Ще й як!

МЕРІ. Яка я щаслива, що знову побачила вас... нарешті! МІСТЕР і МІСІС СМІТ. Ой!

МІСТЕР СМІТ. Це вже занадто, щоб тут, у нашому домі, у передмісті Лондона.

МЕРІ. Місіс... містер... МІСІС СМІТ. Я вас слухаю. МІСТЕР СМІТ. Чого вам тут треба?

МЕРІ. Пробачте мені, будь ласка... і ви теж, панове... я лиш хотіла... хотіла... у свою чергу... розповісти вам один анекдот. МІСІС МАРТІН. Що вона каже?

МІСТЕР МАРТІН. Видається мені, що служниця наших друзів з'їхала з глузду. їй теж заманулося розказати якийсь анекдот.

ГОЛОВПОЖЕЖНИК. Що вона собі думає? (Дивиться на неї.) Ой! МІСІС СМІТ. Хто дав вам право втручатися у розмову?

ГОЛОВПОЖЕЖНИК. А годинник є?

МІСТЕР СМІТ. Є, але він погано ходить. Не може, щоб не суперечити. Як на нього не подивишся, завжди показує протилежний час