Безкоштовно
Іван Нечуй-Левицький

Дві московки

  • А Ацитує2 роки тому
    По дорозі йшов молодий москаль додому по білету. За плечима в його теліпався ранець та торбина з сухарями; через плече висіла сіра московська шинеля, скручена, як обід. Мабуть, здалека йшов москаль, бо підбився і насилу-насилу волік свої притомлені ноги.
  • А Ацитує2 роки тому
    Москаль став, подивився на село, а далі сів на окопі та й почав насипати тютюну в люльку.
  • Tetiana M.цитує2 роки тому
    Син плескав в письмі те саме, що звичайно пишуть додому москалі. Він посилав нижайший поклін і Грицькові Микитовичу, і тітці троюрідній, Прісці Панасівні, і Каленикові Кіндратовичу, а потім просив у матері благословенія, навіки нерушимого. По писаному було видно, що писар недалеко забіжить по тих проложених путях, котрими чванився перед матір'ю. Іван, як писар вчений, та ще й до того налагодився в пани, прикинув в писульці от що: «Здєса, в Тулє, я познакомился з адною болно багатой й прекрасной баришньой. Хоча она з міщанського роду, да євто нічаво! Я валачуся за нєй, і она пайдьоть за мєня замуж, бо я, значитця, знаю все ахвіцерськія артікули і благороднеє обхожденіє понімаю. Тєлкі мнє надоть убіраца і копувать єй подаркі, а дєнєг нєт у мєня. Любєзная матушка! Продай же нашу хату і другоє імєніє разноє і прішлі мнє дєньгі, бо я магу вигодно женіца, значіть…»
    Ганна переслухала все, і як батюшка перестав читати, запитала його:
    – Що ж то він, батюшко, пише? Чи живий він, чи здоровий? Чи став він вже паном, чи й досі бідує? Боже ж мій! в мене нема й шага.
  • Tetiana M.цитує2 роки тому
    – Я приїхав, матушко, оглядіти своє наслідство, – почав син. – Доглядайте, мамо, хати, поправляйте застройки…
    – А чим же я, сину, буду поправляти їx, коли я не маю шматка хліба в хаті, коли я co6i поодкручувала пучки веретеном, заробляючи харч?
    – А де ж ділась, мамо, комора? – спитав син.
    – Продала.
    Син схилив голову i насупив брови.
    – А нащо ж ви, мамо, продали?
    – Бо твоїй матері не було чого їсти: доводилось часто їсти одні cyxapi, та й то, хвалити бога, якби були.
    – A xiбa ж таки немає доходу з нашого грунту? – питав син.
    – Мішків з чотири картоплі та вінків зо три цибулі, – одказала мати. – Адже ж недурно поодкручувала пучки веретеном? Бачиш
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз