bookmate game
Іван Нечуй-Левицький

Дві московки

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
«Дві московки» Івана Нечуя-Левицького – повість, присвячена селянській тематиці***. Доля двох сестер Марини і Ганни складається нещасливо – одну змушено покинув чоловік, інша померла самотньою у чужому місті. «Дві московки» належить до найвідоміших прозових творів автора, серед яких також «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я» та ін.
Ця книжка зараз недоступна
67 паперових сторінок
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Враження

    Вадим Селихановичділиться враженням3 місяці тому
    👍Раджу

    Тепер гулятиму Подолом зі смутком

    Марина Шкуракділиться враженням5 років тому
    👍Раджу

    Tetiana M.ділиться враженням10 місяців тому
    👍Раджу

Цитати

    А Ацитує8 місяців тому
    По дорозі йшов молодий москаль додому по білету. За плечима в його теліпався ранець та торбина з сухарями; через плече висіла сіра московська шинеля, скручена, як обід. Мабуть, здалека йшов москаль, бо підбився і насилу-насилу волік свої притомлені ноги.
    А Ацитує8 місяців тому
    Москаль став, подивився на село, а далі сів на окопі та й почав насипати тютюну в люльку.
    Tetiana M.цитує10 місяців тому
    Син плескав в письмі те саме, що звичайно пишуть додому москалі. Він посилав нижайший поклін і Грицькові Микитовичу, і тітці троюрідній, Прісці Панасівні, і Каленикові Кіндратовичу, а потім просив у матері благословенія, навіки нерушимого. По писаному було видно, що писар недалеко забіжить по тих проложених путях, котрими чванився перед матір'ю. Іван, як писар вчений, та ще й до того налагодився в пани, прикинув в писульці от що: «Здєса, в Тулє, я познакомился з адною болно багатой й прекрасной баришньой. Хоча она з міщанського роду, да євто нічаво! Я валачуся за нєй, і она пайдьоть за мєня замуж, бо я, значитця, знаю все ахвіцерськія артікули і благороднеє обхожденіє понімаю. Тєлкі мнє надоть убіраца і копувать єй подаркі, а дєнєг нєт у мєня. Любєзная матушка! Продай же нашу хату і другоє імєніє разноє і прішлі мнє дєньгі, бо я магу вигодно женіца, значіть…»
    Ганна переслухала все, і як батюшка перестав читати, запитала його:
    – Що ж то він, батюшко, пише? Чи живий він, чи здоровий? Чи став він вже паном, чи й досі бідує? Боже ж мій! в мене нема й шага.

На полицях

fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз