Габріель Гарсіа Маркес

Сто років самотності (збірка)

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
Роман «Сто років самотності», повісті «Полковникові ніхто не пише», «Хроніка вбивства, про яке всі знали заздалегідь» — центральні твори славетного колумбійського письменника, лауреата Нобелівської премії Ґабріеля Ґарсії Маркеса. В його творах дивовижно переплітаються людські долі й суспільні проблеми, розгортається широка панорама латиноамериканського життя з його повсякденними клопотами, соціальними заворушеннями, диктатурами й безперервними революціями.

ЗМІСТ:

Дмитро Затонський. Ґабріель Ґарсіа Маркес та його «Сто років самотності»

СТО РОКІВ САМОТНОСТІ. Роман

ПОВІСТІ:

Полковникові ніхто не пише

Хроніка вбивства, про яке всі знали заздалегідь

ОПОВІДАННЯ:

Чудесна клітка Балтасара

Злодіїв у селі нема

Вдова Монтіеля

Один звичайний день

Стариган із крилами

Жінка, яка приходила о шостій

Щасливої дороги, сеньйоре президенте

САМОТНІСТЬ ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ.

Нобелівська лекція Ґабріеля Ґарсії Маркеса, виголошена 1982 року

Виступ на Нобелівському бенкеті 10 грудня 1982 року…
Ця книжка зараз недоступна
784 паперові сторінки
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Враження

    Volodya Bodakділиться враженням3 роки тому
    👍Раджу
    💧Зворушлива

    Вражаючий твір і оповідки блискучого колумбійського автора. Захоплююча історія сімейства і те як будинок (маєток), який здавалося був побудований на міцному камені зруйнувався внаслідок хиткого управління.

Цитати

    Julia Solokhinaцитуєминулого місяця
    «Речі теж по-своєму живі, — з різким акцентом проголошував циган, — треба тільки вміти розбудити їхню душу»
    Anatolii Surrцитує2 роки тому
    Ауреліано, котрому було тоді щонайбільше п'ять років, на все життя запам'ятає, як той сидів перед ними, чітко вирізняючись на тлі сліпучого прямокутника вікна; його низький, подібний до органних звуків голос ніби осявав найтемніші закутки уяви, а його скронями спливав піт, мов розтоплений спекою жир.
    Chrystynaцитує2 роки тому
    незабаром він перетворився на одного з отих нікому не потрібних дідів, котрі, мов тіні, бродять кімнатами, насилу тягаючи ноги й голосно розводячись про кращі минулі часи; ніхто про цих старих не піклується, про них навіть не згадують, аж доки знайдуть якогось ранку мертвими в постелі.

На полицях

fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз