Модри Камень

І пильно дивилася в вічі, і я виразно чув, як ти входиш до мого серця.

Скочивши з стільця, ти стала навпроти мене. Тільки тепер я помітив, який подертий на мені був халат. Ти теж була в білій сукні, і на рукаві чорніла пов'язка.

Слухайте ж! Чуєте, як лущать зелені спини гір, гріючись на сонці? А небо над нами, весняне й високе, гуде од вітру, мов блакитний дзвін!.. Слухайте ж!

жовтіють за Модри Каменем. Модри Камень — Це по карті. "Мудрий Камінь" називають містечко бійці, бо Довго не можемо його взяти.

І пильно дивилася в вічі, і я виразно чув, як ти входиш до мого серця.

Третю добу замість води ми їли сніг.

Що мені казати? Хто ми?

Пан бог видать, кого я виглядаю! Високе небо над тобою гуде од вітру, мов блакитний дзвін.

ти здіймаєш руки, мов хочеш злетіти.

Було зимно і чужо, коли я постукав у твоє лісове вікно. Чув, що в хаті не сплять, але ніхто мені не відповідав. Там радились. З-за причілка било снігом і засипано мені очі. Білий вітер стугонів у порожнечі гір.
Я постукав ще раз. Обережно, так, наче й справді цей стук могли почути там, далеко внизу.