Павло Загребельний

Диво

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
Так от, якщо вже всі вони збиралися щодня в кафе «Ореанда», зваблені широким небаченим вікном, то важило не саме вікно і не море, що заливало його вщерть, а просто гілочка невідомого дерева, яке росло перед кафе, росло десь унизу (кафе містилося на другому поверсі високого старовинного будинку, складеного з грубих кам'яних квадрів) і несміливо простягнуло одну лише свою гілочку до нового вікна, так ніби когось там могла зацікавити ця квола деревина в місці зіткнення розкованої стихії з точно продуманою (якщо можна так пишно висловитися) красою, що відповідала існуючим настроям, просто кажучи — снобізмові….
Ця книжка зараз недоступна
891 паперова сторінка
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Враження

  • YXNpZADpBWEhOMXVyTділиться враженням3 роки тому

    Незвичаиний за побудовою та за змістом роман П. Загребельного став неочікуваним відкриттям для мене.

    Історичний, за своїм жанром, роман розповідає про життя зодчого Сивоока та князя Ярослава Мудрого, життєві шляхи яких перетнулися.
    В своєму романі автор розповідає, по-суті, вигадану історію, але користується достовірними фактами. Такий підхід до написання справді вражає, адже завдяки роману читач має змогу проникнути в життя звичайних жителі Київської Русі, відчути переживання людей та ознайомитися з їхнім побутом.
    Через призму життя Сивоока показана одна з найголовніших проблем Русі - протистояння строго "язичницького" світу та нового "християнського", по-суті нав'язаного князем Володимиром.
    Незвичайність побудови роману зумевлена тим, що дія відбувається у трьох часових вимірах, що допомагає глибше осягнути суть.
    В центрі історії стоїть образ Софії Київської - незвичайного за красою храму. Віддавши своє життя за цей храм, Сивоок зміг поєднати у ньому язичницькі та християнські традиції свого народу, а також передати усю самобутність на незвичайність Київської Русі.

Цитати

  • yougurtцитує10 років тому
    в житті все пригодиться, відаючи добре, що зайвий приятель, хоч і малий навіть, завжди ліпше, аніж ще один ворог, хай хоч і наймізерніший, найбезсиліший.
  • yougurtцитує10 років тому
    Кожен мав те, що міг мати. І тепер теж має те, що може, тобто хоче. Не всі народжуються професорами чи там героями, міністрами. Але стати ними може кожен.
  • Дмитрийцитує12 років тому
    Хто звів семибрамні Фіви? В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі й тягали каміння? А без ліку руйнований Вавілон - Хто відбудовував його щоразу?… В яких халупах Жили будівники золотосяйної Ліми? Куди пішли муляри того вечора, як закінчили Китайський мур?Великий Рим повен тріумфальних арок, Хто спорудив їх? Над ким Тріумфували цезарі? І хіба в славетній, Щедро оспіваній Візантії Були самі палаци для громадян?. Юний Александр завоював Індію. Невже сам? Цезар розбив галлів. А чи мав коло себе бодай кухаря? Філіп іспанський плакав, Коли затонув його флот. Невже ніхто більше не плакав? Як багато історій. Як багато запитань. Б. Брехт, Запитання читача-робітника

На полицях

fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз