Книга цікава і дуже швидко читається.
Але мене вразила і обурила головна героїня! Через свою пихатість згубила життя собі, чоловікові, дитині, Степану іТетяні. А все через те, що вона гралася в любов, а насправді любила не Степана, а себе в цих стосунках. За це вона поплатилася, але мені її зовсім не шкода
Дуже пронизлива і дивовижна книга, сповнена символізму, метафоричності, при цьому читається дуже легко.
За трохи мелодраматичним сюжетом ховається багато глибоких думок і філософських питань, що дозволяє розшаровувати художні пласти один за одним. Одвічне протистояння села і міста, роботяг та інтелігенції, невинності та моральної розпусти, добра і зла змішується, набуває нових контурів і смислів.
Але одне незмінне: є час розкидати каміння, є час його збирати. Іншого не дано.