Люко Дашвар

Покров

Романи Люко Дашвар незмінно мають успіх у читача. Вона пише так гостро й пронизливо, психологічно й чутливо, що торкається струн душі кожного… Неможливо не співчувати її героям, як неможливо не звернути увагу на гострі, болючі, неоднозначні питання, які порушує письменниця…

Ніч проти 30 листопада 2013 року багато чого змінює і в житті країни, і в долі киянки Мар’яни Озерової. Після розміреного напівсонного існування дівчина опиняється у вирі подій і несподіваних зустрічей: виснажливі чергування на Майдані, зникнення коханої людини та пошуки нащадків у сьомому коліні славного козака Яреми Дороша, яких прокляла його дружина — зарозуміла шляхтянка Станіслава. Та чи не даремні пошуки? Адже перед цими щасливцями постає непростий вибір — незліченні скарби, що їх мають успадкувати від свого предка, чи кохання і воля…
380 паперових сторінок
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Враження

    Olga Romanovaділиться враженням3 роки тому
    👍Раджу
    🚀Неможливо відірватися
    💧Зворушлива

    Книга ,яка читається на одному диханні 😌

    Maria Slipchenkoділиться враженням4 роки тому
    👍Раджу
    🚀Неможливо відірватися
    💧Зворушлива

    Я с восточной Украины.Тема конфликта мне близка и болезненна как никому другому.Эта книга надолго останется в памяти.
    Потужно,глибоко,часом до слiз...

    Alina Pavlivділиться враженням5 років тому
    👍Раджу
    🚀Неможливо відірватися

    Дуже цікава книга, як і все, що автор написала. Кожна книга її заворожує, у кожній книзі цікава історія, неповторна, без заїждженого сюжету, з несподіваними вчинками героїв і несподіваними кінцівками. І кожна книга якимись ниточками пов’язана з іншими книгами письменниці. «Покров» - історія про історію, про честь, про любов до своєї родини, своєї крові, що пройшла через віки. Події дещо магічні, але книга дихає реалізмом. Відірватись неможливо!

Цитати

    Nancy Youngцитує7 місяців тому
    Хіба воля буває чистенькою, як відпрасований фрак? Коли це воля пахла парфумами? Тільки потом… Чому ж ти, Боже, не дав, щоби тільки потом. Не кров’ю…
    Renata Chéchelцитує2 роки тому
    Ми — Сіркової крові, а хто свою кров не ганьбить, тому вона — покров! Захист надійний
    Renata Chéchelцитує2 роки тому
    Тато відірвав очі від стелі, глянув на доньку. Обережно погладив її долоню.

    — Я піднімуся, — прошепотів впевнено. — Обов’язково піднімуся й у всьому допоможу. Тримайся, сонечко моє.

На полицях

    Елена Тищенко
    Люко Дашвар
    • 7
    • 4
    Марія Кучеренко
    Проза
    • 59
    • 2
    Tatjana Petrenko
    Українські
    • 25
    • 1
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз