Іларіон Павлюк

Цитати

Полінацитуєторік
Вона відпустила мою руку й рішуче попрямувала до хвіртки. Через кілька кроків Настя обернулася. В її очах пломеніла лють і рішучість. У місячному сяйві вона була ще прекрасніша, ніж завжди. Нагадувала розбуджену серед ночі фурію — й це було так зворушливо, що я мимоволі всміхнувся. Вперше відтоді, як мене витягнули із зашморгу.
— Чого шкіришся? — сердито запитала вона.
— Ти дуже гарна, — сказав я. — Надто коли сердишся.
Мені здається, перш ніж Настя відвернулася й пішла далі, на її вустах сяйнув легкий усміх.
b4780920677цитуєторік
Пристав Марініч ледь помітно кивнув, а потім вказав на мене пальцем і вигукнув:

— Маємо ордер на арешт цього чоловіка, він шахрай і злодій!
b4780920677цитуєторік
Томаш Болгар, — сказав він і повільно витягнув з кишені кисет, ніби доказ своїх слів: на ньому були вишиті дві латинські літери — «Т» і «В».

Враження

azhuk009ділиться враженнямторік
👍Раджу

9/10🥰

  • недоступно
    Іларіон Павлюк
    Білий попіл
    • 115
    • 79
    • 11
    • 1
  • itsasoaділиться враженням6 місяців тому
    👍Раджу

  • недоступно
    Іларіон Павлюк
    Білий попіл
    • 2
    • 1
  • Полінаділиться враженнямторік
    👍Раджу

  • недоступно
    Іларіон Павлюк
    Білий попіл
    • 115
    • 79
    • 11
    • 1
  • fb2epub
    Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз