Книжки
Марія Ткачівська

Голос перепілки

Колись давно Борис звабив скромну сільську дівчину Стефу і відмовився від свого сина Мартина. Стефа та її малюк були приречені на голод і злидні. Тяжкі часи спіткали й самого Бориса — під час війни він опинився на чужині, в Німеччині. Там він зустрів землячку Ганну, яка до безтями закохалася в нього. Але доля розвела їх: Борис згодом повернувся до рідного села, став заможним господарем, а Ганна була змушена виживати з малою донькою на руках… Тим часом підростав Мартин. Він присягнувся ніколи й нічого не просити в батька, який викреслив їх із матір’ю зі свого життя. Та доля сплітається химерним візерунком: Мартин прагне одружитися з пасербицею свого батька — Марією…
198 паперових сторінок

Враження

    KatyaSlimділиться враженням16 днів тому
    👍Раджу
    💧Зворушлива

Цитати

    Виктория Никитенкоцитуєминулого місяця
    Борис так і жив, поки не стоптав трохи підошов. Тридцять п’ять як для села — то вже старий кавалєр, та й не такий красюк, як був дотеперечки.
    Виктория Никитенкоцитуєминулого місяця
    Якби не Мартин, утекла б світ за очі й нікому б у ласку не стояла. Та куди з малим утечеш?
    Виктория Никитенкоцитуєминулого місяця
    Осліпла Стефка. «Лиш-но сімнацять літ минуло, а вже сліпа», — галайкали по селі люди. Та так воно й було. Ладна, робітна, але сліпа. Не те щоб цілком не бачила, та вже дивитися на світ білий по-справжньому не могл

На полицях

fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз