Марина Гримич

Клавка

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
Дія роману Марини Гримич «Клавка» відбувається у Спілці письменників України і в київському письменницькому будинку РОЛІТ у 1947 році, коли відбувся сумнозвісний Пленум, відомий в історії розгромом української літератури, зокрема паплюженням Юрія Яновського та Максима Рильського. Але мало хто знає, що розправою над цими двома класиками не обмежилось: українських літераторів — колег по перу, сусідів по дому — нацьковували одне на одного, користуючись їхніми амбіціями. Учасники подій по-різному вийшли з нелегкої етичної ситуації — хто з високо піднятою головою і посмішкою на устах, а хто в ганьбі і досмертних докорах сумління. Клавка, секретарка Спілки письменників, знає про письменників усе, а драматичні події відбуваються на її очах. Паралельно в її досить одноманітному житті старої дівки відбуваються кардинальні зміни: вона опиняється в центрі любовного трикутника — між відповідальним працівником ЦК КП(б)У і молодим письменником, який щойно повернувся з фронту. Літературне життя 1940-х, повоєнний Київ, Євбаз, комунальна квартира — це те тло, на якому розгортається динамічний сюжет.
Ця книжка зараз недоступна
286 паперових сторінок
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Враження

    Alla Milinevska Milinevskaділиться враженнямторік

    Книга залишає суперечливі відчуття. Стилізація під соцреалізм. Детальний опис життя киян в перші повоєнні роки. Ну не всіх киян, а швидше навколо літературної тусовки. Очима 26-річної дівчини, що працює в Спілці письменників. А по суті це історія про любовний трикутник, яких розсипається на очах

    Myroslava Romanchukділиться враженням2 роки тому
    👍Раджу

    Anna Bogdanovychділиться враженням2 роки тому
    👍Раджу

Цитати

    Anna Bogdanovychцитує2 роки тому
    Вона подивилася на себе в дзеркало. Вигляд у неї був не зовсім пристойний — очі блищали, щоки горіли, вуха палали і на лобі було написано великими буквами: «Я закохалася!»
    Anna Bogdanovychцитує2 роки тому
    Їй було двадцять шість, і їй хотілося зустріти сучасного принца: героя війни, «грудь в ордєнах», бажано льотчика, так, щоб лише при погляді на нього «чолка встала». А оскільки таке буває лише у фільмах, то краще купити того папугу, ввімкнути його в розетку, і будуть у неї в кімнаті справжні джунглі!
    Анастасія Вітерцитує2 роки тому
    Ми без’язикі, безіменні, ми
    Німа вода, холодного свічада
    Слизький туман,
    Ми привидів громада,
    Що непомітно ходить між людьми…

На полицях

    dragunovaanna
    2020
    • 14
    • 1
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз