Книжки
Еріх Марія Ремарк

Час жити і час помирати.Люби ближнього свого. Тіні в раю (збірник)

Еріх Марія Ремарк — один з найвідоміших письменників ХХ століття. Його антивоєнні романи «На західному фронті без змін», «Три товариші», «Тріумфальна арка» є справжніми світовими сенсаціями, що не втрачають актуальності й до сьогодні. Поруч із Гемінґвеєм та Олдінґтоном Ремарк — одна з культових постатей літературної течії «втраченого покоління».
1944-й. Війна добігає кінця. Рядовий Ернст Гребер повертається зі Східного фронту додому у відпустку. Але рідне місто зруйноване бомбардуванням. Розшукуючи батьків, Ернст зустрічає Елізабет… У них обмаль часу. Але ці кілька днів, що вони провели разом, здатні вмістити в себе все життя. Все їхнє коротке життя і велике кохання, у якого немає майбутнього… Коли весь світ руйнується, коли хтось за тебе вирішує, що тепер — час помирати, так хочеться жити… («Час жити і час помирати»)
Важкий подих війни змушує їх тікати з нацистської Німеччини. Вони більше не мають ні батьківщини, ні минулого, ні майбутнього. Є тільки «тут» і «зараз». Але, блукаючи передвоєнною Європою, попри острах, голод, злидні вони все ж знаходять у собі сили залишатися людьми та не боятися кохати… Люби ближнього твого — сказав Христос. Люби ближнього — повторив Ремарк. Навіть коли навколо суцільна темрява. Особливо тоді. («Люби ближнього твого»)
1 191 паперова сторінка

Враження

    👍
    👎
    💧
    🐼
    💤
    💩
    💀
    🙈
    🔮
    💡
    🎯
    💞
    🌴
    🚀
    😄

    Як вам книжка?

    Вхід або реєстрація

Цитати

    Yuriy Trofimenkoцитує3 місяці тому
    Адже людина без паспорта — це мертвяк у відпустці. Що йому ще лишається, як не лягти назад у домовину?
    — А з паспортом? Однаково ж і з паспортом ніде за кордоном не дістанеш дозволу працювати.
    — Авжеж, що ні. Паспорт тільки дає тобі право спокійно здохнути з голоду. Не ховаючись. А це вже чимало.
    Наташа Никитинацитує3 місяці тому
    Та ніхто не змінюється. Кожен тисячі разів божиться, що зміниться. Декому навіть це вдається, коли його вже притисло до стіни. Але щойно знову ковтне повітря, відразу все забуває. —
    b8892196889цитує6 місяців тому
    Штайнбреннер засміявся. Його зуби заблищали в промінні блідого сонця. Було йому дев’ятнадцять років, він мав біляве волосся і обличчя готичного ангела.

На полицях

    Yuriy Trofimenko
    Ремарк
    • 4
    • 1
    Aleksandra Rukina
    Проза и пр.
    • 7
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз