Ми використовуємо файли cookie для покращення якості роботи сайту Bookmate та наших рекомендацій.
Для отримання додаткової інформації ознайомтеся з нашою Політикою щодо файлів cookie.
Прийняти все cookies
Налаштування файлів cookie
Спитайте Мієчку, Євгенія Кузнєцова
Євгенія Кузнєцова

Спитайте Мієчку

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
Що робити сестрам, яким так легко загубитися у власних думках і бажаннях у великому місті? Все наче й добре, але хочеться поставити життя на паузу, хоча б до вересня, та повернутися у місце свого дитинства. Заплетені стіни старого будинку відгороджують від усього світу з його безліччю питань, а бабуся Тея нічого не запитує, зате завжди поруч. Але літо час не спиняє: на порозі будинку з’являються люди з колишнього, теперішнього і майбутнього життя. Всі у цьому домі — і самі сестри, і бабуся, і індійська кузина, і розгублена мама, і навіть рудий кіт без імені — на порозі змін. Літо іде, ростуть гарбузи на експорт, розмови не стихають, а проблеми і рішення біжать наввипередки.
більше
Ця книжка зараз недоступна
177 паперових сторінок
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Враження

  • Dashulikділиться враженням2 роки тому

    Вау, я в шоці. Дуже якісна робота

  • Mykola Vyshniakovділиться враженням2 роки тому
    👍Раджу
    🌴У відпустку
    🚀Неможливо відірватися
    🐼Добра
    💧Зворушлива

    Надзвичайна книжка, коли починається і наче приносить з собою теплі травневі безтурботні дні, але поволі з кожним розділом, з кожним місяцем літа, що описане в романі, повертає читача і героїнь до реального життя, аж доки не добігає фіналу і закінчується так щемко, як, в принципі, і закінчується кожне літо. Певно одна з найкращих книжок прочитаних цього року, яка нагадує собою, яким може бути нормальне життя…

  • doramaarділиться враженням3 роки тому
    👍Раджу
    🐼Добра
    💧Зворушлива

    Неймовірно добра і зворужлива українська книга з щемким літнім настроєм, всім раджу прочитати.

Цитати

  • itsasoaцитує9 місяців тому
    Ніхто, окрім найближчих, не знав і не розумів значення цього будинку, що стояв серед бурелому. Вона часто казала: «Що я зробила тут, провівши все життя у боротьбі із кущами?» — насправді знаючи, що збудувала прихисток, де можна було сховати дітей від того, на що не можеш впливати, а потім так само прихистити від життя їхніх дітей. Бо життя не завжди можна жити, часом треба від нього сховатись.
  • itsasoaцитує9 місяців тому
    Найгірша тюрма — це ти сама
  • itsasoaцитує9 місяців тому
    Виявилось, що художниця, маючи немалі груди, лягає ними у свіжу глину, а потім, коли глина трохи застигає, витягує із отворів обидві цицьки, які легко цьому піддаються завдяки своїй м’якій структурі.
    — Я б теж так могла, — сказала Мієчка. — Піалки для чаю ліпити.

На полицях

fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз