Володимир Лис

Століття Якова

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
Найкращий роман десятиріччя — короноване слово, яке вразило літературну Україну!

Роман — своєрідний епос-біографія одного поліського українця, який за свій столітній вік пережив п’ять держав: Російську імперію, УНР, Польщу, гітлерівську Німеччину, сталінський СССР. Доживши до держави Україна, він опинився перед лицем і родинної, і національної драми, яка була запрограмована катастрофами XX століття.

У сюжетному плані дія роману відбувається мовби в трьох площинах — протягом останнього столітнього року поліського селянина Якова з села Загорани, за п’ять років до того, коли він рятує наркоманку Оленку, яка забрела в його село, і впродовж майже цілого двадцятого століття. Дитяче кохання, викрадення коханої, що стала чужою нареченою, служба у Війську Польському, кохання до польської шляхтянки, війна з німцями, полон і знову війна, велика і особиста трагічна українсько-польська різанина, драматичні повоєнні події. Селянин усе столітнє життя мешкає у своїй старій хаті на Волині, чекає листа від нещодавно порятованої ним Оленки і приїзду на столітній ювілей сина Артема…
Ця книжка зараз недоступна
241 паперова сторінка
Рік виходу видання
2016
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Враження

  • Александр Голушкоділиться враженням7 років тому
    💧Зворушлива

    Пронизливо щира й мудра книга. Дякую авторовi за цей дарунок.

  • Nataly Devyashinaділиться враженням8 років тому
    👍Раджу
    🔮Мудра
    🚀Неможливо відірватися
    🐼Добра
    💧Зворушлива

    Чудова книга, про нелегко життя, мудрість віків та звісно ж кохання :) Після книги обов'язково подивлюсь екранізацію,дуже сподіваюсь що фільм не розчарує адже книга фантастична

  • julialisovskayaділиться враженням3 роки тому
    👍Раджу
    💧Зворушлива

    Книга про життя довжиною 100 років, сповнене курйозних поворотів долі. Про надію на краще. Про цінність родини. Про кохання. Про спрагу жити заради коханих.

Цитати

  • Nataly Devyashinaцитує8 років тому
    Авжеж, доки живий. Треба йти.
  • Nataly Devyashinaцитує8 років тому
    Пора народ од сплєчки піднімати. Бо думали — слобода, а вийшло — чужота.
  • Nataly Devyashinaцитує8 років тому
    Стояла десь там, за бором, що синів у далечині, осінь. Все було, як і завше. Тильки люде були не такими. Ішли одне на одного. З сокирами, вилами, самопалами.
    «Хто винен у тому? — подумав Яків. — Поляки? Совєти? Німци? А хто мого брата змусив узєти до рук сокиру?

На полицях

fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз