Володимир Лис

Століття Якова

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
Найкращий роман десятиріччя — короноване слово, яке вразило літературну Україну!

Роман — своєрідний епос-біографія одного поліського українця, який за свій столітній вік пережив п’ять держав: Російську імперію, УНР, Польщу, гітлерівську Німеччину, сталінський СССР. Доживши до держави Україна, він опинився перед лицем і родинної, і національної драми, яка була запрограмована катастрофами XX століття.

У сюжетному плані дія роману відбувається мовби в трьох площинах — протягом останнього столітнього року поліського селянина Якова з села Загорани, за п’ять років до того, коли він рятує наркоманку Оленку, яка забрела в його село, і впродовж майже цілого двадцятого століття. Дитяче кохання, викрадення коханої, що стала чужою нареченою, служба у Війську Польському, кохання до польської шляхтянки, війна з німцями, полон і знову війна, велика і особиста трагічна українсько-польська різанина, драматичні повоєнні події. Селянин усе столітнє життя мешкає у своїй старій хаті на Волині, чекає листа від нещодавно порятованої ним Оленки і приїзду на столітній ювілей сина Артема…
Ця книжка зараз недоступна
241 паперова сторінка
Рік виходу видання
2016
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Враження

    Александр Голушкоділиться враженням4 роки тому
    💧Зворушлива

    Пронизливо щира й мудра книга. Дякую авторовi за цей дарунок.

    Nataly Devyashinaділиться враженням5 років тому
    👍Раджу
    🔮Мудра
    🚀Неможливо відірватися
    🐼Добра
    💧Зворушлива

    Чудова книга, про нелегко життя, мудрість віків та звісно ж кохання :) Після книги обов'язково подивлюсь екранізацію,дуже сподіваюсь що фільм не розчарує адже книга фантастична

    julialisovskayaділиться враженням8 місяців тому
    👍Раджу
    💧Зворушлива

    Книга про життя довжиною 100 років, сповнене курйозних поворотів долі. Про надію на краще. Про цінність родини. Про кохання. Про спрагу жити заради коханих.

Цитати

    Nataly Devyashinaцитує5 років тому
    Авжеж, доки живий. Треба йти.
    Nataly Devyashinaцитує5 років тому
    Пора народ од сплєчки піднімати. Бо думали — слобода, а вийшло — чужота.
    Nataly Devyashinaцитує5 років тому
    Стояла десь там, за бором, що синів у далечині, осінь. Все було, як і завше. Тильки люде були не такими. Ішли одне на одного. З сокирами, вилами, самопалами.
    «Хто винен у тому? — подумав Яків. — Поляки? Совєти? Німци? А хто мого брата змусив узєти до рук сокиру?

На полицях

fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз