Дарина Гнатко

Гніздо Кажана

Данило Кажанівський продав душу дияволу. Скільки дівочих душ він занапастив! Коли одна дівчина наклала на себе руки, козак Ілько Косозуб зібрав людей для помсти, і Данила спалили.
Минуло майже сто років. У Миргороді планує весілля Роман Кажанівський, його наречена Ліза мала б радіти… якби не цей холод між ними. Натомість вона все частіше думає про Ярослава, кузена Романа та господаря маєтку «Гніздо Кажана». Чорні язики кажуть, що він ще гірший від свого предка. Та її нестримно тягне до нього. Між ними — прірва і гострі уламки минулого. Аби не втратити Лізу, Роман розповідає, що Ярослав — справжнє чудовисько. Та поступово Ліза усвідомлює, що справжній монстр не завжди той, що з чорними крилами…
293 паперові сторінки
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Враження

    b2562583864ділиться враженням7 місяців тому
    👍Раджу

    Дуже цікава книга. Прочитала на одному подиху.

    Nelya Mokretskaділиться враженнямторік
    👍Раджу
    💀Страшна
    🔮Мудра
    💡Пізнавальна
    💞Романтична
    🌴У відпустку
    🚀Неможливо відірватися
    🐼Добра
    💧Зворушлива

    Простий сюжет але книжка написана гарно,читається на одному диханні,а за талант авторки захоплюватися головними героями з першої сторінки окрема подяка.

    b1109325326ділиться враженням5 місяців тому
    👍Раджу
    💀Страшна
    💞Романтична
    🚀Неможливо відірватися
    💧Зворушлива

Цитати

    KatyaSlimцитуєторік
    Невже це воно й є — щастя те, омріяне упродовж довгих ночей, що пролежалися без сну, щастя, умите дівочими сором’язливими слізьми? Щастя просто стояти поряд нього, щастя у простому поцілунку, коли твого подиху торкається його тепле, приємне дихання, а під тремтячою долонею, покладеною йому на сорочку, гаряче та могутньо б’ється його серце, можливо, таке ж схвильоване, як і твоє власне? Невже заради зустрічі з ним, невже заради нього одного вона й народилася в цей світ та до знайомства з ним жила геть пустим життям, але жила, проживала день за днем, зустрічала світанки й заходи сонця… лише заради цієї хвилини?
    KatyaSlimцитуєторік
    Мить — і вона забулася про все, відчувши всю силу його пристрасного поцілунку, його міцних обіймів. Як хороше було, до неможливого хороше лише торкнутися його, завмерти в обіймах і відчувати себе воскреслою, такою живою, якою ніколи вона ще не була.

На полицях

fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз