Гаська Шиян

За спиною

27-річна Марта із покоління солом’яних сиріт — понуре дитинство у маленькому містечку, мама, яка покинула сім’ю заради заробітків в Італії. Але це лише стало поштовхом до того, щоб зробити успішну кар’єру ейчара в айті-галузі. Марта щиро насолоджується комфортом та добробутом, який створює для себе і для свого бойфренда Макса, і намагається триматися осторонь політичних новин. Аж ось в один момент її затишний світ перевертається догори ногами. Макс бере повістку в армію. Марта намагається відповідати суспільним очікуванням і прийняти такий крок, але внутрішній конфлікт і образа за те, що він не залишився з нею, не дають їй спокою. Їй здається, що це дуже хибний спосіб довести свою маскулінність, і це відчуття загострюється із наростанням сексуальної фрустрації. Гострий внутрішній конфлікт, який намагається подолати головна героїня, спровокований переоцінкою цінностей і тілесністю, яку не завжди вдається приборкати. Як вона долає депресію? Які рішення приймає? І головне: куди її приводить намагання втечі?
357 паперових сторінок

Враження

    Анастасія Вітерділиться враженням16 днів тому

    Талановито, захопливо, огидно. Обивательство ез ит из. Про всі "неправильні" думки і почуття про наші реалії, про те, як важко жити, не розуміючи навіщо. Цікаве дзеркало, але криве. Післясмак такий, наче на тебе вилили відро з холодною водою, якою мили підлогу😉

    KatyaSlimділиться враженням4 місяці тому
    👎Не раджу
    💩Фууу
    🙈Нічого не зрозумів

    b6574555292ділиться враженням4 місяці тому
    🙈Нічого не зрозумів

Цитати

    TJ цитує2 роки тому
    мені минуло лише 27; на вулиці літо; так, світ котиться у прірву, але він це робить останні декілька тисяч років, до того ж, мені ніколи не було так добре, тож яке це має значення.
    shapranyuliyaцитує15 днів тому
    Вечір неділі — чудовий час для прибирання. Вмикання пилососа під відгомін церковних дзвонів лише підкреслює, що ви вільні від народних стереотипів.
    Анастасія Вітерцитує17 днів тому
    Я уже постфактум розумію, що щойно розсунула ноги, а його пальці нервово розпаковують презерватив. Ми обидвоє регочемо і, щоб заглушити незграбний момент, Ксав’є мене рвучко цілує, а тоді міцно бере за загривок і нахиляє до своєї пульсуючої ерекції. Від того, як він хапає мене за волосся, я аж гарчу і я готова не відриваючись смоктати йому до самісінького світанку. Але він таки підводить мою голову, обхопивши долонями біля вух, глибого цілує, паралельно натягуючи латекс рухами, натренованими ще на шкільних уроках сексуального виховання, і рвучко входить у мене, одразу так глибоко, аж я скрикую, бо спершу, після тривалої перерви, мені трохи боляче. А тоді затихаю з відкритим ротом, обхоплюю його ногами за талію і набираю шаленого темпу, аж поки не стомлюються м’язи рук, на яких я тримаю рівновагу. Тоді він спирає мене поруч до стіни, я задираю одну ногу, з грюкотом перекинувши етажерку з журналами і сполошивши кота, який з нявкотом дременув під диван. Ми знову сміємося як ненормальні, але його ерекція від того не слабне ні на мить і він відновлює ритм, тримаючи мене однією рукою за сідниці, а великим пальцем другої стимулює клітор, аж поки неконтрольований крик не виривається з мого горла, настільки ж незалежний від мене, як і сила, з якою я драпаю його плечі. Ногу мені судомить від того, що я сильно тягну ступню на себе, ніби відштовхуючись п’яткою від чогось невидимого. Врешті я обм’якаю. Змусивши мене так запаморочливо кінчити, він дозволяє це і собі. Я допиваю залишки алкоголю в склянці і слухаю, як тремтять мої ноги, дивлюся, як він розкинувся на дивані, на мить згадую, що у сусідній кімнаті Катруся, яка навряд чи встигла заснути, але мені байдуже. Я дивлюся на його юнацький силует і радію, що не встигла сказати про присутність у моєму житті зобов’язань. Чи то пак, він завбачливо не спитав. І зараз я маю дивне відчуття, що насправді стосунки у мене (були? ще є?) не з тобою, а з країною. Серце пульсує у мене в животі. Ми наче дві розщеплені мушлі — сидимо і слухаємо внутрішню хімічну реакцію, яка розносить тілом відчуття щастя і спокою. У моїй піхві ніби гніздиться і мерехтить тисяча внутрішніх усмішок. Я уявляю кольорових мультяшних чоловічків, які, ковзаючи її еластичними стінками, наче парком розваг, розносять позитивні реактиви у мозок і в серце, підтягують тонус м’язів, змінюють ракурс по‍

На полицях

    Фабула
    Фабула
    • 76
    • 55
    Марія Кучеренко
    Сучукрліт
    • 34
    b7516918980
    💔
    • 1
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз