Це історія кохання двох людей, Катерини та Степана. Кохання, яке бореться, долає труднощі, допомагає вистояти і врешті-решт перетворюється на легенду, що дає надію тим, до кого воно ще не прийшло.
Ішов поволеньки лісом, здригався на кожен подув вітру у верховітті, на хрускіт галузки, на стукотіння дятла, кожне дерево, кущик ворушились у нього в очах, і треба було зупинитись, аби й вони зупинилися, не перебігали йому дороги.
SerGOцитує5 років тому
Муталібів брат Сахіб
SerGOцитує5 років тому
Другим сусідою по палаті був старенький пенсіонер Стратон Митрофанович, щупленький, акуратний і сивий, як голуб, чоловічок, до якого щодня приходила така ж старенька, охайна і сива, як голубка, дружина Євдокія Прокопівна