Генрі Форд

Моє життя та робота

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
Автор цього мотиваційного посібника з філософії та психології великого бізнесу був генієм інженерії, його єдиним університетом стало життя. Генрі Форд (1863 – 1947) – інженер-конструктор автомобілів, засновник корпорації «Форд Мотор», де вперше почав застосування промислового конвеєра, геніальний менеджер, один із найбагатших людей усіх часів. Про Генрі Фор- да ще за його життя складали легенди, та й досі певні факти його біографії не є остаточно підтвердженими чи спростованими. Понад усе Форд прагнув створити машину, яка працюватиме вічно. На шляху до втілення мрії він за- вдяки вірі у неможливе здійснив переворот у мисленні власного оточення і майбутніх поколінь, які теж змінили ставлення до життя, грошей і роботи. Форд вважав, що саме мислення є найважчою роботою, на яку здатна люди- на. Це, як переконує батько фордизму у своїй єдиній книзі, є причиною, чому ми маємо так мало мислителів. До Вашої уваги – унікальні спостереження і аналіз минулих епох, і, головне, практичний досвід заснування найбільшої в людській історії індустрії. Для власників бізнесу, топ-менеджерів, автомобілістів і всіх, кому цікаве життя видатних особистостей.
Ця книжка зараз недоступна
353 паперові сторінки
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Враження

    Stanislav Ponomarenkoділиться враженням5 років тому
    👍Раджу

    Обережно, книга мотивує на переосмислення життєвих приоритетів і спонукає на творчість.

    Єгор Криськовділиться враженням3 роки тому
    👍Раджу

    Чудова книга!

    Vaanya.Kovalділиться враженням2 роки тому
    👍Раджу
    🔮Мудра
    💡Пізнавальна
    🎯Корисна

Цитати

    Олександр Аронецьцитує6 років тому
    Я не реформатор. У світі завжди було й сьогодні є чимало спроб реформування. Як на мене, ми забагато уваги приділяємо реформаторам. Їх є два види. Обидва тільки заважають реформам.
    Той, хто називає себе реформатором, прагне розбити все в друзки. Він належить до такого типу людей, хто шматує цілу сорочку, якщо ґудзик на комірці не влазить у петельку. Йому ніколи не спаде на думку збільшити розріз. Цей вид реформатора ніколи й за жодних обставин не знає, що він робить. Досвід і реформи ніколи не йдуть пліч-о-пліч. Реформаторові надовго не стане його скаженого завзяття, якщо заговорять факти. Він буде відкидати всі факти.
    Олександр Аронецьцитує6 років тому
    Спочатку слід подбати про міжлюдські стосунки. Про працівника не прийнято говорити як про партнера. Та саме ним він і є. Щоразу, коли власник починає відчувати, що не справляється з керівництвом або що менеджмент забирає занадто багато часу, він бере собі помічника. Чому ж тоді, коли людина бачить, що виробнича частина бізнесу стає завеликою для її двох рук, вона має відмовлятися від слова «партнер» для того, хто приєднався допомогти їй зробити роботу? Кожен бізнес, у якому працює більше однієї людини, є своєрідним партнерством. У той момент, коли людина кличе на допомогу своєму бізнесу – навіть якщо помічником буде всього лиш хлопчик –
    це момент, коли вона знайшла партнера. Людина може бути єдиним власником ресурсів бізнесу та єдиним директором своєї діяльності, але поки вона залишається єдиним менеджером і єдиним працівником, лише доти може вважати себе повністю незалежною. Жодна людина не є незалежною, якщо потребує допомоги іншої людини. Це взаємні стосунки – начальник є партнером свого працівника, працівник є партнером свого начальника. І поки це так, не слід припускати, що та або та одиниця є критичною ланкою. Обидві вони необхідні. Стати надмірно гоноровим можна тільки за рахунок іншого, а в кінцевому підсумку – також і за власний рахунок. Як для капіталу, так і для робочої сили абсолютно безглуздо виокремлювати себе, як певну групу. Вони є партнерами. Коли перетягуватимуть каната одне в одного – шкодитимуть організації, у якій є партнерами і від якої залежить їхня сила.
    Прагненням працедавця, як лідера, має бути якнайбільша заробітна плата у своїй галузі, а прагненням працівника – виконати якомога більше роботи, щоб така зарплата стала можливою
    Oleksandr Rakovetsцитує3 роки тому
    Відсутність страху перед майбутнім і пошана до минулого. Той, хто боїться майбутнього, хто боїться невдачі, обмежує свою діяльність. Невдача – це лише можливість вдумливіше розпочати все знову. Немає сорому в чесній поразці. Сором – боятися її зазнати. Минуле корисне лише як вказівник шляхів і засобів розвитку.

На полицях

fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз