bookmate game

Книжка тижня українською

Alyona Dobrolyubova
16Книжок5Підписників
    Alyona Dobrolyubovaдодала аудіокнижку на полицюКнижка тижня українськоюторік
    Справжній пригодницький роман! Динамічний сюжет, живо виписані персонажі, чергування сумних та веселих, трагічних та обнадійливих картин — все це створює направду імерсивний ефект. Дуже рекомендую!
    Alyona Dobrolyubovaдодала книжку на полицюКнижка тижня українською2 роки тому
    Малий Сашко – наче українська версія Тома Сойєра, що живе біля Десни, а не Міссіссіппі, але так само шукає і має пригоди різні, та по-дитячому мудро й безпосередньо сприймає настанови дорослих, явища природи, трагічні та веселі події односельців.
    Alyona Dobrolyubovaдодала книжку на полицюКнижка тижня українською2 роки тому
    Шукати відповіді, обговорювати непорозуміння, встановлювати факти ми приречені, коли хочемо зберегти ідентичність і пізнати, хто ми є, і ким ми не є.
    Alyona Dobrolyubovaдодала книжку на полицюКнижка тижня українською2 роки тому
    І сюжет, і форма, і душа твору тішать, захоплюють. Напрочуд гарна мова Нечуй-Левицького, що водночас легка до читання.
    Жалкую про одне – що не читала «Кайдашеву сім‘ю» раніше.
    Alyona Dobrolyubovaдодала книжку на полицюКнижка тижня українською2 роки тому
    Ця книжка більше ніж про сексуальне здоров'я. Вона про особисте щастя, здорові стосунки і задоволення від свого тіла в будь-якому контексті. Дуже раджу до прочитання людям усіх статей та гендерів!
    Alyona Dobrolyubovaдодала книжку на полицюКнижка тижня українською2 роки тому
    «І якби знаття, що саме діється із душею, то, коли-небудь побачивши її збентеженою і неспроможною щось розгледіти, ніхто не став би безглуздо сміятись, а радше б задумався, чи прийшла ця душа із світлішого життя і тепер підлягає затьмаренню, чи ж навпаки, від великої темряви діставшись до світлішого життя, вона вся виповнена яскравим сяйвом: такий її стан і таке життя можна вважати за щастя, а тій першій душі годилося б тільки поспівчувати. А коли б хто, глянувши на неї, хотів насміятись, то нехай він менше сміявся б над першою, ніж над тією, яка опустилась згори, зі світла.»
    Платон, Держава VІІ
    Alyona Dobrolyubovaдодала книжку на полицюКнижка тижня українською2 роки тому
    Захоплююча сатирична метафора СРСР, життя в якому було настільки далеким від соціалізму, наскільки можна уявити.
    Alyona Dobrolyubovaдодала книжку на полицюКнижка тижня українською2 роки тому
    "Дорослі люди, яких терзає страх смерті, — це не якісь дивні птиці, що заразилися екзотичною хворобою. Ні, це жінки й чоловіки, сімейні традиції та культура яких не змогли підготувати їм охоронного вбрання, що захистило б від крижаного холоду смертності. Можливо, вони надто рано й надто часто стикалися зі смертю; може, не знали, як це — бути центром любові, піклування й безпеки у власному домі; можливо, були надто замкнутими й ніколи не ділилися з іншими людьми своїми інтимними тривогами через смертність. Могли це бути також гіпер­вразливі особи з напрочуд високим рівнем самоусвідомлення, які відкинули зручне заперечення смерті, пропоноване їм релігійними міфами їхньої культури."
    Alyona Dobrolyubovaдодала книжку на полицюКнижка тижня українською2 роки тому
    "Кохання — то не глазур, якою прикрашають торт під назвою «життя». Це важлива базова потреба — як кисень чи вода, без яких ми не здатні вижити."

    "Основна думка ЕФТ насправді проста: не варто вчитися мистецтва суперечок, аналізувати раннє дитинство, вдаватися до грандіозних романтичних жестів чи експериментувати з новими позиціями в сексі. Натомість зрозумійте та визнайте те, що ви емоційно прив’язані до партнера й залежні від нього — подібно до того, як малюк залежить від матері чи батька, які годують його, заспокоюють та захищають.

    Прив’язаність у дорослому віці може бути більш взаємною та менш зосередженою на фізичному контакті, однак природа емоційного зв’язку залишається незмінною. ЕФТ зосереджується на створенні й зміцненні вищезазначеного зв’язку між партнерами, ідентифікуючи й трансформуючи ключові моменти, що плекають розвиток дорослих романтичних стосунків: відкритість, перебування «на одній хвилі» та чуйність у ставленні одне до одного."
    Alyona Dobrolyubovaдодала книжку на полицюКнижка тижня українською2 роки тому
    Роман про ціну аполітичності. Про важке, болюче, але читається легко.
    Alyona Dobrolyubovaдодала аудіокнижку на полицюКнижка тижня українською2 роки тому
    Цікавий погляд учасника подій на народну війну в Іспанії.
    Alyona Dobrolyubovaдодала книжку на полицюКнижка тижня українською2 роки тому
    На скільки ошелешуючою може бути думка, що тварини моральні? Що мораль, співчуття і сумління іде зсередини нашого природного їства, а не спускається зверху суспільством?

    Саме цим питанням присвятив свої дослідження автор книжки «Мораль без релігії. В пошуках людського у приматів» біолог Франс де Вааль.

    Мене ця книжка відверто зацікавила, сподобалась і надихнула. Для мене вона підкріплює ідеї Віктора Франкла та інших екзистенційних психологів про сумління та любов, як основи людського буття, такі, що допомагають розкрити його сенс.
    Alyona Dobrolyubovaдодала книжку на полицюКнижка тижня українською2 роки тому
    Структура та стиль викладу у книжці нагадують дисертацію, тому часом читати її нудно. У наукомістких творах легкість часто приносять у жертву точності. Проте така скрупульозність автора є водночас і недоліком, і перевагою. Феномен самотності розглянутий тут під всіма можливими кутами, підчас дуже нетривіальними. Однозначно раджу до прочитання, якщо вам хочеться глибше пірнути у тему самотності.
    Alyona Dobrolyubovaдодала книжку на полицюКнижка тижня українською2 роки тому
    Цю збірку варто читати якщо не заради змісту, то заради форми – вправної легкої літературної мови авторки.
    Alyona Dobrolyubovaдодала книжку на полицюКнижка тижня українською2 роки тому
    Ця книжка радше роздуми ніж посібник із того як полюбити себе, але роздуми дуже важливі. Брене Браун підіймає питання вразливості, сорому та автентичного життя в умовах невизначеності.

    Чого лиш вартує теза: «Наша здатність дихати на повні груди напряму залежить від нашої готовності жити з розбитим серцем». Авторка, досліджуючи здатність людей до повнокровного життя, дійшла висновку, що саме щиросердність і прийняття власної вразливості дозволяє менше залежати від думок інших та будувати щасливі близькі стосунки.
    Alyona Dobrolyubovaдодала книжку на полицюКнижка тижня українською2 роки тому
    Початок книжки видався мені надто чорнушним. Я не хочу знецінювати почуття жінок із жорстким токсикозом (hyperemesis gravidarum), яких, як наголошує сама авторка, 1%. Проте майбутнім вагітним я б цю главу не радила, бо післясмак від неї важкий, а вирогідність потрапити у той 1% мізерна. Те саме стосується совкових реалій жіночих консультацій за часів першої вагітності Каті. Я обурювалась, хотілось говорити, що в сучасній Україні все не так, що досвід мій і багатьох моїх знайомих інакший.

    Також я люблю гумор, але не люблю буфонаду – перебільшену, нарочито клоунську подачу. В першій главі мені її було забагато. Не знаю, чому не кинула читати на цьому етапі. Мабуть, через позитивні відгуки знайомих. Та дуже радію, що не кинула, бо далі все пішло інакше.

    Кожна наступна частина відгукувалась все більше. Я і посміялась, переживаючи разом з Катею перейми, і поплакала, читаючи про післяпологову депресію, сповнилась ніжності, спостерігаючи, як вона спілкується із синами, знов посміялась із баталій в батьківських чатах. При цьому не те щоб клоунада зовсім зникла із тексту, але з’явився баланс, форма перестала загороджувати зміст. Ніби із народженням дітей народилась трохи інша авторка – мудріша, ніжніша, поміркованіша, яка водночас вміє бути легкою і підходити до материнства із гумором та здоровим пофігізмом.

    Ідея «достатньо хорошої мами» в цій книжці звучить особливо надихаюче:
    «Проживати власне життя, а не жити дітьми. Не розчинятися в них. Не спустошувати себе, люблячи. Не відмовлятися від себе справжньої, забуваючи про власні мрії.
    Чи вдасться мені це? Не знаю, час покаже. Але я точно знаю одне: ця книжка, що написана між «Мамо, витри попу!» і «Мамо, що є їсти?», слугує підтвердженням, що я принаймні намагаюся.»

    Загалом «Матера» мені сподобалась. У мене не виникло думки «чому я не прочитала її раніше» – для мене це не збірник корисних порад, але виникло почуття співпереживання і зворушливої ностальгії, а деякі моменти розсмішили до сліз, настільки влучно вони описані.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз